Військова кампанія 17 липня 1279 року стає переломним моментом для болгарської державності, коли народний лідер Івайло демонструє винятково полководські навички в гірському районі біля нинішнього міста Котел. Незважаючи на значну чисельну перевагу противника, болгарський повстанець зумів розгромити byzantine армію, очолювану генералом Муріном.
Стратегічна битва при Девіні розвивається драматично – Івайло вміло використовує особливості рельєфу гірського проходу, що дозволяє йому нейтралізувати перевагу неприятельських сил. Результатом є повний розгром byzantine армії, при цьому багато ворожих воїнів були полонені і згодом страчені за наказом болгарського лідера.
Наслідки цієї перемоги винятково значущі для політичної ситуації. Друга byzantine армія, відправлена під командуванням апрія, також зазнає поразки. Суперник Івайло – Іван Асен III, змушений покинути межі Болгарії і шукати притулок у Константинополі.
Цей військовий успіх зміцнює позиції Івайло як харизматичного народного лідера і полководця, який не лише захищає болгарські землі, але й кидає виклик могутній Byzantine імперії. Битва при Девіні стає ключовим епізодом його короткого, але примітного правління.