Бюджетний комітет у парламенті підтримав три законопроєкти зі змінами до Закону про азартні ігри, які забороняють рекламу азарту. Комітет з бюджету і фінансів проголосував одноголосно: 21 голос «за».
Тексти доопрацює робоча група. Депутати погоджуються, що заборону реклами в інтернеті буде важко застосовувати. Тому формулювання змінять, щоб максимально обмежити таку рекламу. Група розгляне всі пропозиції. Костянтин Проданов, який очолює комітет, хоче, щоб зміни ухвалили до Закону про державний бюджет на 2027 рік.
Законопроєкт, який внесла Рада міністрів, повністю забороняє рекламувати азартні ігри, їхніх організаторів і пов’язані з ними розпізнавальні знаки. Він змінює правила оподаткування та зборів для азартного бізнесу. Також припиняє діяльність афілійованих операторів. Виняток — обмежена присутність брендів організаторів, коли вони спонсорують спортивні клуби, федерації, об’єднання й організації або підтримують культуру, охорону здоров’я та освіту.
Урядовий текст також забороняє розраховуватися готівкою між будівельними фірмами, підрядниками й субпідрядниками. Це стосується договорів на будівництво, постачання матеріалів і послуги. Платити можна буде лише через банк або іншими електронними платіжними засобами, за якими можна простежити рух грошей. Мета — менше тіньової економіки, краща фінансова дисципліна й рівні умови для будівельних фірм.
Ще два законопроєкти внесли Венко Сабрутев і група депутатів від «Продовжуємо зміни», а також Божидар Божанов і група депутатів від «Демократичної Болгарії». Кожен пропонує свій спосіб повністю заборонити рекламу і онлайн-, і наземного азарту.
Людмила Петкова, заступниця міністра фінансів, запропонувала не забороняти афілійованих операторів. За її пропозицією, рекламу азарту в інтернеті дозволяли б лише через них і з чіткими обмеженнями. Якщо рекламу заборонять, а оператори зникнуть, почнуть рекламуватися нелегальні, попередила вона. Петкова уточнила, що афілійовані оператори мають ліцензію і підлягають контролю. За ліцензією вони зобов’язані не працювати з нелегальними операторами. Міністерство фінансів взяло на себе зобов’язання додати до законопроєкту всі пропозиції із засідання.
Також говорили про правила 2024 року. Вони вимагають, щоб ігрові зали стояли на мінімальній відстані від дитячих майданчиків, дитсадків, шкіл та інших громадських будівель. За цими правилами 187 залів у населених пунктах, де менш як 10 000 жителів, мають закритися. Ще 318 залів не відповідають вимозі щодо відстані.
Національне агентство з доходів (НАП) має повернути операторам залів загалом 17 млн євро. Йдеться про тих, чиї ліцензії припиняють достроково. Без роботи залишаться 23 800 людей. За оцінкою агентства, бюджет через це втратить 104 млн євро податків і внесків. Ліцензії цих залів видані на 5 і на 10 років. Вони спливають відповідно у 2029 і 2034 роках.
За словами Петкової, немає прописаного порядку, за яким зали мають доводити, що дотримуються відстані. Тому закон треба змінювати. Він визначає мінімальну відстань від дитячих майданчиків, але не пояснює, що таке дитячий майданчик. Запропоноване визначення: ділянка щонайменше 50 кв. м зі спеціальним покриттям і міцно закріпленим обладнанням, яку для цього визначив дозволом державний або місцевий орган.
Адвокат Кирило Груйчев з Об’єднання організаторів азартних ігор у Болгарії вказав на проблему з правилами 2024 року. Термін спливає, а оператори заплатили за ліцензії, які ще діють. Реклама приваблює клієнтів, але й допомагає розпізнати ліцензованих операторів, сказав він.
Для наземних операторів пропонують збір у 20 відсотків від різниці між ставками й виплаченими виграшами. Розалина Йорданова з Болгарської геймінг-асоціації вважає, що така ставка підходить для онлайн-азарту. Для наземного вона має бути нижчою, бо витрати там значно вищі. На практиці в Болгарії немає незаконного наземного азарту, проблема — в онлайн-платформах, додала вона. Петкова нагадала, що в інших країнах ЄС оподаткування прогресивне: залежить від прибутку, обороту чи іншого показника. Такий підхід можна обговорити й у Болгарії.
Боян Мітракієв із КРИБ вважає, що рекламу азарту треба регулювати. Але національними законами не можна регулювати осіб поза межами Болгарії. У законах можна записати що завгодно, питання в тому, який буде результат, сказав він. За словами Мітракієва, четвертий за розміром онлайн-оператор азартних ігор у країні — російська платформа, яка працює незаконно. Виконавчий директор цифрової медіагрупи попередив: якщо заборону ухвалять у нинішньому вигляді, Болгарії доведеться заблокувати «Ютуб», «Фейсбук» і «ТікТок».
Психологиня Десислава Безінська-Шеїнкова працює з людьми із залежністю від азартних ігор. Вона попросила не допускати рекламу азарту на дитячій спортивній формі. «Чому діти мають бути банером для чого завгодно?» — запитала вона. Психологиня навела дані: працездатність людей із залежністю знижена приблизно на 9 відсотків, а в 17 відсотків із них наслідок смертельний.
За словами психологині, 12-річні діти із залежністю грають онлайн через чужі профілі. В інтернеті в прямому ефірі показують азартні ігри, які тривають годинами. Для індустрії це цифри, але за ними стоять людські долі. Залежність може призвести до того, що людина забере життя собі чи комусь іншому, сказала вона.
Асен Василев із «Продовжуємо зміни» вважає, що заборонити рекламу в інтернеті можна лише на рівні всього ЄС. За його словами, уряд має почати розмову в ЄС і шукати підтримки інших країн. Мартін Димитров із «Демократичної Болгарії» має схожу позицію. Він хоче, щоб до розмови долучилися болгарські євродепутати. Айтен Сабрі від ДПС запропонувала винести ініціативу в Європарламент. Також вона хоче, щоб у законі головною була профілактика.
Десислава Танева з ГЕРБ-СДС підтримала робочу групу. Вона запропонувала, щоб правила охопили й поведінку гравців. Танева назвала Нідерланди, де ліміти на депозити й програші дали добрі результати.
Стефан Белчев із «Прогресивної Болгарії» назвав агресивну онлайн-рекламу азарту великою проблемою для родин і майбутнього нації. За його словами, депутати мають історичну відповідальність покласти край «цій пандемії». Белчев сказав, що жоден національний закон не зупинить 100 відсотків рекламних банерів. Але це не виправдання, додав він. Між першим і другим читанням він попросив знайти найкраще рішення з-поміж трьох законопроєктів. Проданов, який із тієї ж партії, має схожу думку. Він запропонував, щоб робоча група почала працювати вже завтра, навіть неформально.
Цончо Ганев із «Відродження» назвав законопроєкти кроком у правильному напрямку. Але зауважив, що влада говорить про повну заборону, а винятків багато. На його думку, реклама — одна з речей, які створюють залежність. «Величезний мінус усіх трьох законопроєктів — те, що вони не вирішують: залежність від азарту. Це і є пухлина», — сказав Ганев.