Повна версія →
Авто
Аналітика
Болгари по світу
Війна в Україні
Історія
Лайфстайл
Новини
Спорт
Цікаве
Туристичні новини
Літературні події

Випуск журналу «ЛІК» до 100-річчя «Варненського літа» і нова рубрика БТА про фестивалі

14.10.2026

БТА представило випуск у Варні та свою нову рубрику #ПразнувайБългария. Влітку 2026 року в Бургасі відбулося понад 10 фестивалів.

Pexels

Жовтневий номер журналу ЛИК присвячений 100-річчю першого Міжнародного музичного фестивалю «Варненське літо». БТА представило його сьогодні у своєму Національному пресклубі у Варні.

Через відеозв'язок долучилися пресклуби агентства в інших містах країни, зокрема в Бургасі, Плевені, Трояні, Русе, Ловечі й Петричі. Були також співрозмовники з-за кордону.

У Варні були заступниця генерального директора БТА Євгенія Друмева та головний редактор ЛИК доцент Георгій Лозанов. Також там були відповідальна редакторка Яніца Христова, заступниця мера Варни Софія Колева, художній директор «Варненського літа» професор Маріо Хосен і директор Регіонального історичного музею у Варні Ігор Лазаренко.

ЛИК — видання БТА про літературу, мистецтво й культуру. Жовтневий номер має назву «100 років Варненського літа на музичній сцені». Другий великий акцент номера — 120 років Регіонального історичного музею у Варні.

За словами доцента Георгія Лозанова, Варна від початку є фестивальним містом, а «Варненське літо» давно впливає на болгарську культурну ідентичність у масштабах країни. Такі події виховують свою публіку, бо класична музика потребує освіченості, щоб дійти до її глибини, зазначив він. Фестивалі вибудовують ієрархію цінностей і допомагають публіці сформувати критерії.

Для Софії Колевої фестиваль — серце культурного життя Варни. Він має історичну цінність і формує сьогоднішній образ міста, сказала вона. Заступниця мера вважає, що мистецтво робить людей кращими й підштовхує шукати вищі цілі, а фестиваль дає таку можливість завдяки своїм виконавцям.

Яніца Христова сказала, що фестиваль робить Варну більшим, ніж курорт, і дає гостям переживання для всіх відчуттів. За її словами, жовтневий номер особливо урочистий, бо поєднує ювілеї двох стовпів культурного життя міста.

Професор Маріо Хосен нагадав, що останні 500 років класична традиція є основою європейської цивілізації. За його словами, найважливіше послання фестивалю — поєднати цю традицію з молоддю. Усі зобов'язані долучати молодь до світової культурної спадщини. «Вони — наше послання майбутньому, люди, які визначатимуть обличчя болгарської нації в наступні десятиліття», — сказав Хосен.

Регіональний історичний музей починався як невелика експозиція на горищі Дівочої гімназії, а сьогодні міститься в тій самій будівлі. За словами директора Ігоря Лазаренка, будівля дає змогу показати багату спадщину музею. Експозиції охоплюють час від мезоліту до XIX століття. Музей працює всі чотири сезони, але найбільше туристів приїжджає влітку, з усіх континентів.

Рубрику #ПразнувайБългария, яку БТА показало на тій самій події, представила Євгенія Друмева. Вона — для тих, хто хоче відвідати фестивалі й свята як турист або подивитися музичні й танцювальні виступи. У рубриці є карта подій за областями й общинами, а тексти, фото та відео — болгарською й англійською. За словами Друмевої, рубрика допомагатиме людям у вільні вихідні обрати, куди поїхати, відповідно до своїх інтересів.

Марія Вилчева, директорка муніципального підприємства «Літній театр, фестивалі та концерти» в Бургасі, сказала, що культурна політика міської влади має три напрями: різноманітність, сталість і перезавантаження. Мета — не більше подій, а сталий культурний календар для різної публіки впродовж усього року. Влітку 2026 року в Бургасі відбулося понад 10 фестивалів, десятки виставок і кінофорумів. Міська влада підтримує значну частину подій грошима, організаційно або логістично.

Голова Болгарської фестивальної асоціації Васил Димитров сказав, що за останні 15–20 років у Болгарії з'явилося багато нових фестивалів. За його словами, вони мають великий потенціал, але їм потрібні адекватне й співмірне фінансування та передбачуваніша підтримка від держави. Асоціація представляє мистецькі фестивалі в музиці, кіно, театрі й танці та підтримує ті, що сприяють розвитку культури.

Мерка Трояна Донка Михайлова долучилася онлайн у Петківдень, свято міста, разом із заступницею мера Веронікою Тодоровою. Фестивалі в Троянському краї поєднують місцеві традиції з новими ініціативами та приносять економічну користь бізнесу, сказала Михайлова. Міська влада підтримує їх організаційно, логістично й грошима. Проєктів для фінансування за культурним календарем цього року на 30% більше, ніж торік.

Маестро Димитар Косев — головний диригент Русенської опери, а нещодавно став художнім директором міжнародного фестивалю «Мартенські музичні дні». За його словами, два русенські фестивалі різні, але взаємно доповнюють один одного. «Сцена під зорями» робить культуру доступнішою й помітнішою в місті, а «Мартенські музичні дні» утверджують Русе як міжнародний центр класичної музики.

З Плевена долучилися Анелія Дечева, начальниця відділу «Культура і туризм» міської влади, та Катя Божикова, секретарка читалища «ЛИК».

Кореспонденти БТА за кордоном долучилися зі співрозмовниками з Одеси та Тараклії. Надія Чернева, директорка й художня керівниця Одеського міського музичного театру «О. Салик», розповіла, що болгарська культура широко представлена в Одесі. У місті проходять концерти, фестивалі й свята до Дня болгарської освіти і слов'янської писемності, Дня бессарабських болгар і Дня міста. Фестиваль болгарської культури є частиною загальноміського проєкту «Мультикультурні тижні».

Директорка Будинку дитячої творчості в Тараклійському районі Анна Войтович сказала БТА, що участь у фестивалях у Болгарії — новий крок у творчому розвитку дітей. «Там вони відчувають свою причетність до багатовікової болгарської історії та культури», — додала вона. Будинку цього року виповнюється 80 років. У ньому 350 дітей вчаться вокалу, хореографії, театральному й декоративно-прикладному мистецтву, дизайну та комп'ютерним технологіям.

Димитар Чолев, директор дирекції «Освіта і культура» в общині Петрич, пояснив, що тамтешні фестивалі бережуть традиції, популяризують місцеву спадщину й приваблюють відвідувачів. 18 жовтня в селі Генерал Тодоров відбудеться п'яте видання фестивалю «Колись… коли хліб мав душу», який збирає учасників з усієї країни. Заявлено близько 45 читалищ та установ, очікують понад 500 учасників.

Новий номер ЛИК представили й у Національному пресклубі БТА в Бургасі. Директорка муніципального підприємства «Літній театр, фестивалі та концерти» Марія Вилчева сказала в жовтні, що міська влада Бургаса розвиває фестивальне життя, щоб місто стало місцем фестивалів упродовж усього року.

У Ловечі з 23 до 25 жовтня відбудеться третє видання Національного хорового фестивалю «Панайот і Любомир Піпкови». Головний організатор — об'єднання «Ключ». Його голова Димитрина Дренска сказала, що мета таких форумів — популяризувати болгарську пісню та зберігати болгарське.

★ Додайте BurgasMedia до бажаних джерел у Google →

Інші цікаві статті

Свързани статии

Отвори пълната версия в burgasmedia.com →