Чорне море стає воєнною зоною, і Болгарія має бути готова захищатися. Про це пишуть у відкритому зверненні, яке 15 жовтня підписали в Софії колишній президент, колишні прем'єри, міністри, генерали запасу й у відставці, дипломати та громадські діячі.
Вони хочуть сильнішої національної безпеки, тіснішої координації з ЄС і НАТО та підготовки до загроз на морі. Звернення адресоване громадянам Болгарії, парламенту, уряду, Європейському союзу та НАТО.
Наразі під документом стоять підписи колишнього президента Росена Плевнелієва та колишніх прем'єр-міністрів Бойка Борисова, Івана Костова, Кирила Петкова й Миколи Денкова. Серед підписантів також колишні міністри: Аню Ангелов, Асен Василєв, Атанас Запрянов, Бойко Ноєв, Валентин Радев, Велізар Шаламанов, Гергана Пасі, Даніел Мітов, Корман Ісмаїлов, Лідія Шулева, Меглена Кунєва, Надежда Нейнскі, Микола Ненчев, Микола Свинаров, Румяна Бичварова, Соломон Пасі, Тодор Тагарєв і Трайчо Трайков.
Звернення підтримали генерал-лейтенант Чавдар Червенков, генерал-майор Стефан Димитров і бригадний генерал Динко Іванов. Його підписали також дипломати та громадські діячі: Валері Рачев, Весела Чернєва, Димитар Івановський, Олена Поптодорова, Іван Анчев, Ільян Василєв, Орхан Ісмаїлов, Радан Кинев, Стефан Тафров і Стоян Сталєв.
Привід — атаки дронів на торгові судна в Чорному морі, які повторюються. Їх фіксували, зокрема, біля болгарського узбережжя та в румунських територіальних водах. Автори також вказують на підривні операції російських спецслужб. Їх виявили в Болгарії та Румунії протягом останніх років.
За словами підписантів, ризики для Болгарії та регіону зростають. Під загрозою судноплавство, безпека людей, критична інфраструктура та національний суверенітет. Оцінки можуть різнитися: нова фаза ескалації, підготовка до ширшого протистояння або його перші прояви. Напрям зрозумілий: воєнний ризик у Чорному морі росте й охоплює дедалі більше.
Автори хочуть, щоб розслідували кожен випадок, а відповідальність визначали за доказами. Якщо невідомо, хто стоїть за конкретним ударом, це не виправдовує бездіяльності, пишуть вони.
Їх непокоїть, що за нинішнього стану армії та на тлі кампанії залякування політичне керівництво не виявляє потрібної рішучості, щоб захистити людей. Вони закликають громадян вимагати від політиків доказів, що держава здатна їх захистити, а не обіцянок, що добрі стосунки з Кремлем вбережуть їх від війни.
«Мир не гарантує надія, що Путін пощадить нас, якщо ми дистанціюємося від України, Європейського союзу й НАТО», — пишуть автори. За їхніми словами, мир зберігають боєздатна армія, справні спецслужби, сучасне спостереження, надійне стримування і передусім тісна координація із союзниками.
Оборона — це не бажання воювати, і Болгарія не збирається нікого атакувати, зазначають підписанти. Їхня мета — щоб агресія не дійшла до домівок болгар. Вони не хочуть, щоб війна поширювалася, а Болгарію втягнули в неї. Цього не досягти, якщо принишкнути, обмежитися політичними запевненнями чи сподіватися на прихильність Москви.
Автори вбачають у майбутніх президентських виборах шанс чітко поставити перед людьми питання безпеки, солідарності союзників і місця Болгарії в Європі. Від уряду вони хочуть, щоб він поставив безпеку вище за поточні політичні розрахунки, діяв конкретно й підготував країну до наступної загрози.
Від ЄС і НАТО підписанти хочуть, щоб безпека Чорного моря стала негайним пріоритетом, а спільний захист східного флангу посилили. Потрібні спільне морське й повітряне спостереження, швидкий обмін розвідданими, спільні засоби проти повітряних і морських дронів та конкретний захист суден, портів і енергетичних об'єктів.
Болгарія має бути ініціатором і активним учасником, а не слабкою ланкою союзницької оборони, вважають автори. Брак готовності відповісти збільшує ризик нових провокацій та ударів. Чим більше коштів від ЄС і НАТО залучить країна і чим краще буде підготовлена, тим сильніше стримування і більший шанс зберегти мир.
Підписанти закликають не чекати, поки потоне ще одне судно, вдарять по інфраструктурі, станеться теракт чи з'являться жертви, щоб визнати масштаб ризику. «Національна безпека не може бути заручницею політичних ілюзій. Мир — це мета. Оборона — це обов'язок», — завершується звернення.
Документ залишається відкритим для нових підписів людей із досвідом у зовнішній політиці, обороні та безпеці.