Голова МЗС Болгарії Веліслава Петрова-Чамова закликала Євросоюз знайти постійне рішення для безпеки судноплавства в Чорному морі. За її словами, атаки на торгові судна вже були і в Болгарії, і в Румунії. Міністр сказала про це 12 жовтня в Люксембурзі, де проходить черговe засідання Ради ЄС із закордонних справ.
Петрова-Чамова попросила, щоб до розмови про безпеку в Чорноморському регіоні долучили й Грузію. Для Болгарії Грузія — чорноморська країна, тож настав час обговорити, чого вдалося досягти і яку роль вона може відігравати, сказала міністр. За її словами, треба визначити, в яких сферах участь Грузії матиме вагу. Діалог із нею, додала вона, має першочергове значення.
Чорне море — не лише регіональне питання, бо воно стосується всіх країн ЄС і НАТО, вважає міністр. Вона наполягала, щоб стало зрозуміло, як зробити судноплавство безпечнішим, передусім для торгових суден. Окремі атаки та інциденти — це одне, але важливіше розв’язати проблему в корені, сказала Петрова-Чамова.
Болгарія вимагатиме від ЄС спільних дій для безпеки в Чорному морі та припинення нападів на торгові судна. Міністр нагадала, що Франція також висунула ініціативу про мораторій на атаки проти торгових суден. Болгарія веде з Парижем діалог на цю тему.
За словами Петрової-Чамової, низка дій показує, що війна розширюється і загострюється в регіоні. Це дуже тривожить. Вона побачила й перші ознаки того, що обстріли енергетичних об’єктів можуть припинитися. Болгарія твердо налаштована встановити правду, але й діяти разом із партнерами, заявила міністр.
Росія розпочала повномасштабну війну проти України в лютому 2022 року. Відтоді ЄС ухвалює пакет за пакетом заходів проти Москви. Вони охоплюють фінансові й торговельні обмеження, контроль за експортом та санкції проти окремих людей і організацій.
Засідання в Люксембурзі веде Кая Каллас, верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки. Міністри обговорюють війну Росії проти України, посилення гібридних дій Росії проти ЄС і держав-членів, Близький Схід, Газу та Західний берег. Говорять і про те, як розширення Союзу вплине на його безпеку й оборону.
У порядку денному також підтримка Києва, виконання санкцій проти Москви, загрози критичній інфраструктурі, кібербезпека та стороннє втручання. Міністри говорять і про те, наскільки країни-кандидати дотримуються зовнішньої політики ЄС, про відносини з країнами Перської затоки та про проблеми міжнародного судноплавства.
Свобода судноплавства особливо важлива для європейських економік, бо основні морські шляхи з’єднують виробників енергії в усьому світі з виробничими центрами. Згідно з оприлюдненим порядком денним Ради, пріоритети — дії Росії, європейська безпека та співпраця з міжнародними партнерами.
Петрова-Чамова прокоментувала й випадок із пацієнткою, якій потрібне лікування. Міністр заявила, що МЗС жодним чином не брало участі в цих діях, і ніхто не повідомляв його, що вона повертається до Болгарії. За її словами, коли гуманітарний випадок у Республіці Північна Македонія залишається без відповіді, доходить до «відчайдушних дій».
Болгарія допомагає в цій справі дипломатичним шляхом. МЗС, прем’єр-міністр і президент порушували питання про доступ пацієнтки до лікування на найвищому рівні, сказала Петрова-Чамова. За її словами, Північна Македонія погодилася, щоб болгарський лікар оглянув пацієнтку в РПМ. На думку міністра, пацієнтка має якнайшвидше отримати належне лікування в Болгарії.
Лідери ЄС обговорять Україну, оборону, безпеку та ширші геополітичні процеси на саміті в Брюсселі 15 і 16 жовтня.