Болгарська електронна комерція вже не є екзотикою: обороти зростають двозначними темпами, мобільні замовлення стають нормою, а кур'єрські офіси та автомати для відправлень є частиною міського пейзажу. За останніми даними за 2025 рік, близько 55–57% інтернет-користувачів у Болгарії купували онлайн хоча б один раз за останні 12 місяців – знову найнижчий показник в ЄС, де середній рівень сягає близько 78%. Незважаючи на цей прогрес, "магазин на розі" залишається домінуючим каналом для щоденних покупок, а значна частина населення продовжує покладатися переважно на фізичні магазини з їжею та товарами першої необхідності.
Зростання електронної комерції, але з низької бази
Європейська статистика за 2024–2025 роки показує, що близько 57% болгарських інтернет-користувачів купували товари або послуги онлайн, при близько 78% в середньому для ЄС і понад 90% на найбільш розвинених цифрових ринках. Це означає, що Болгарія продовжує бути в кінці європейського рейтингу, але зростання в рамках десятиліття є значним – з менше ніж 10% наприкінці 2000-х до понад половини інтернет-користувачів сьогодні.
Згідно з останньою "PASSPORT 2025" Болгарської асоціації електронної комерції, загальний обсяг онлайн-продажів у країні у 2025 році оцінюється у понад 2,6–2,7 млрд. євро – зростання приблизно на 15% порівняно з 2024 роком. Мобільні пристрої вже генерують більше половини замовлень, а понад 95% онлайн-покупців купують переважно в болгарських онлайн-магазинах, причому близько чверті замовляють і з іноземних сайтів.
Структура торгівлі: дрібний торговець ще в серці кварталу
Фізична торгівля в Болгарії продовжує спиратися на три стовпи: гіпер- і супермаркети, дискаунт-мережі та дрібні квартальні магазини. Згідно з галузевими аналізами, до кінця 2024 року понад 10 000 малих продовольчих магазинів закрилися за останні десять років, стиснуті конкуренцією великих мереж і зміною споживання. Незважаючи на це, традиційні об'єкти все ще утримують значну частку – незалежні та малі місцеві магазини з продуктами залишаються видимими в кожному населеному пункті та кварталі.
Причина проста: "магазин на розі" продає не тільки товари, а й близькість. Він знаходиться за декілька хвилин ходьби, знає клієнтів по імені, іноді продає і "на віру", а покупку можна зробити за секунди, без додатку, пароля, SMS-коду та очікування кур'єра. Для багатьох, особливо літніх людей та домогосподарств з обмеженим бюджетом, це відчуття доступності та людського контакту є важливішим, ніж мінімальна різниця в ціні.
Доходи, звички та "поріг" онлайн-покупки
І у 2025–2026 роках Болгарія залишається серед країн з найнижчим середнім доходом в ЄС, що безпосередньо впливає на поведінку споживачів. Онлайн-шопінг часто передбачає більші кошики, планування та використання банківських карток або цифрових гаманців. Для частини домогосподарств, які живуть "від пенсії до пенсії" або "від зарплати до зарплати", модель "купую сьогодні на сьогодні" з квартального магазину залишається більш реалістичною.
Звички також є фактором. Покоління, яке десятиліттями купувало "на розі" або на ринку, важче змінює свою поведінку, навіть якщо має смартфон та інтернет. Багато літніх людей не довіряють онлайн-платежам або бояться "шахрайства" та "прихованих умов". Для них фізичний магазин є не тільки місцем для покупок, але й простором для короткої розмови, соціального контакту та рутини, яка дає відчуття нормальності.
Довіра та контроль: "хочу побачити, що купую"
Іншим ключовим фактором є культура довіри та потреба у контролі над покупкою. Болгарські споживачі традиційно воліють "побачити" і "помацати" товар – особливо при покупці продуктів харчування, фруктів, овочів, м'яса. Бажання "я сам оберу помідори" або перевірити на місці термін придатності та вигляд товару залишається сильним, в тому числі у великих містах.
Онлайн-торгівля відповідає рейтингами, оглядами, реальними фотографіями та опціями повернення, але для багатьох це все ще не замінює особистої оцінки на місці. Розчарування від недостатньо хорошої якості, кольорів або розміру "на картинці і вживу" підтримують скептицизм і часто призводять до рішення "одяг і їжа – вживу, техніка – онлайн".
Логістика, доставка та "ціна зручності"
У 2025–2026 роках логістика електронної комерції в Болгарії помітно розвинена: мережа кур'єрських офісів та автоматів для відправлень покриває основні міста та значну частину менших населених пунктів, час доставки часто становить 24 години, а частина платформ для їжі та товарів для дому пропонують доставку протягом декількох годин. Незважаючи на ці покращення, для частини споживачів "ціна зручності" залишається високою – плата за доставку, мінімальні суми замовлення, необхідність попереднього планування.
Квартальний магазин, навпаки, пропонує майже миттєве задоволення потреби – "сходжу за хлібом і молоком" не вимагає ні планування, ні додаткових витрат. Для дрібних покупок до декількох левів онлайн-торгівля навряд чи може бути конкурентною, незалежно від розвитку логістики. Таким чином, значна частина щоденного обороту залишається поза межами електронної комерції.
Емоційний фактор: магазин як частина спільноти
У багатьох кварталах малі магазини виконують і соціальну функцію – продавець знає, хто самотній, хто хворий, хто потребує купити "на віру" до пенсії. Цю невидиму мережу турботи та солідарності важко перенести в цифрову платформу. Для літніх людей, самотніх або вразливих, квартальний магазин – це також місце, де хтось вітає їх по імені та запитує "як справи".
У міських громадах саме ці "маленькі" людські деталі часто перетягують ваги – люди залишаються лояльними до магазину, навіть коли знають, що онлайн можуть знайти нижчу ціну. "Так, тут трохи дорожче, але мене знають" – це фраза, яка добре описує цей вид емоційної лояльності.
Онлайн та офлайн: конкуренція чи доповнення
Замість чистого протиставлення, в Болгарії у 2025–2026 роках все більш чітко окреслюється модель доповнення між електронною комерцією та традиційною торгівлею. Онлайн-канали домінують при покупці техніки, моди, квитків, послуг, книг та частини косметики та електроніки – товарів з вищою одиничною ціною та рідшою покупкою. Фізичні магазини зберігають перевагу в щоденних, спонтанних і малих покупках, особливо при покупці продуктів харчування.
Великі мережі розвивають омніканальні рішення – онлайн-замовлення з отриманням з магазину, click&collect, власні платформи доставки, мобільні додатки для лояльності. Частина квартальних магазинів експериментують з включенням у платформи швидкої доставки, які "цифровізують" їх асортимент. Таким чином, електронна комерція не усуває квартальний магазин, а поступово залучає його у ширшу, гібридну екосистему.
Що зупиняє більш швидке входження електронної комерції
Крім доходів та звичок, є і структурні бар'єри. Малі онлайн-магазини часто покладаються на обмежений бюджет для маркетингу, важко конкурують з міжнародними платформами за логістикою та вибором товарів, а частина з них не продає за межами Болгарії. Водночас споживачі все ще не повністю впевнені в захисті особистих даних та своїх правах при онлайн-покупках, що підживлює обережність.
Цифровий поділ за віком та освітою залишається видимим: молоді міські люди купують онлайн регулярно, тоді як у старших та бідніших групах домінує офлайн-торгівля. Це означає, що навіть при швидкому зростанні електронної комерції, значна частина населення залишається ближче до "магазину на розі", ніж до "магазину в телефоні".
Перспективи: чи зникне "магазин на розі"?
Прогнози на 2026–2027 роки вказують на те, що електронна комерція в Болгарії продовжуватиме зростати на 10–15% щорічно, особливо в містах та в сегментах з вищою доданою вартістю. Мобільні платежі, коротші терміни доставки та кращий досвід користувача перетворюватимуть онлайн-шопінг на все більш нормальну практику.
Це, однак, не означає автоматичного зникнення квартального магазину. Більш реалістичним сценарієм є трансформація: частина малих торговців зникне або з'єднається з більшими структурами, інші виживуть через спеціалізацію, особисте ставлення та інтеграцію з цифровими послугами. Доки є люди, для яких "іду до магазину" означає рух, розмову та маленький ритуал нормальності, "магазин на розі" залишиться конкурентом електронної комерції не тільки з ціною та асортиментом, а й з людським обличчям.