У серці Бессарабії, село Криничне перетворюється на епіцентр живої болгарської культурної пам'яті, де кожен спечений хліб розповідає історію наступності та ідентичності. Документальний проект «Наш хліб» представляє унікальний погляд на збереження національних традицій серед українських болгар.
Майстриня Марія, чиї руки місять тісто з майже ритуальною точністю, є центральною фігурою в цій розповіді. Її підготовка хліба супроводжується піснями і молитвами, які перетворюють кулінарний процес на духовне переживання. Тиша і зосередженість – її вірні супутники під час роботи.
Репортаж українського телебачення «Суспільне Мовлення» акцентує увагу на багатошаровості культурної спадщини. Традиційні елементи, такі як хоровод, колядні пісні і специфічні кулінарні ритуали, постають як живі свідчення збереженої ідентичності.
Літні люди старше 70 років і молодь передають естафету знань, разом виконуючи пісні, присвячені різним життєвим етапам – від дівоцтва до весілля. Коровай і страви, що його супроводжують, такі як сарми, стають символами культурної наступності.
Історичний контекст розкриває, що болгари оселилися в регіоні в 1813 році, коли 153 сім'ї з Шуменського і Варненського країв заснували село. Сьогодні спільнота живе в гармонії, поєднуючи болгарські та українські культурні елементи.
Спеціальний акцент робиться на праві національних спільнот зберігати свою ідентичність. Через пісні, обряди і кулінарні традиції болгари в Криничному демонструють свою стійкість і здатність передавати культурну спадщину між поколіннями.
Географічне положення села – в південній частині Одеської області, біля озера Ялпуг – додатково підкреслює унікальність цього культурного анклаву. Кожен спечений хліб, кожна заспівана пісня – частина живого літопису, який продовжує писатися.
Ведучі передачі підкреслюють, що ідентичність – це не статична, а динамічна система, яка розвивається і збагачується через діалог, взаємну повагу і збереження автентичних традицій.