Віцепрезидентка Йотова підкреслила ключову роль створення болгарської писемності та хрещення у формуванні болгарської державності.
Ці слова пролунали сьогодні у святковій атмосфері зали "Проф. Марин Дринов" у Болгарській академії наук (БАН), де відкрився науковий форум, присвячений трьом знаменним ювілеям: 1160-річчю хрещення болгарського народу, 1170-річчю створення глаголиці та 1140-річчю упокоєння св. Методія.
Зала, наповнена вченими та представниками академічних кіл, гуділа від очікування.
Захід, організований спільно Міжнародним фондом "Св. св. Кирил і Методій", Болгарською патриархією, БАН, Софійським університетом "Св. Климент Охридський" та Радою ректорів вищих навчальних закладів Болгарії, став частиною низки святкувань, присвячених цим важливим для болгарської історії датам.
Віцепрезидентка, почесна патронесса святкувань 1170-річчя створення глаголиці – першої слов'янської абетки, висловила вітання організаторам форуму.
Сьогодні ми говоритимемо про ці три великі дати, які залишаються не просто зачиненими в літописі болгарської історії, а визначають розвиток Болгарії не тільки в Середньовіччі, а й до сьогодні – у впливі нашої країни і за її географічними межами
заявила віцепрезидентка.
Вона акцентувала на прийнятті християнства за часів князя Бориса-Михайла, визначивши його як державний акт, який дослідники, аналітики та історики порівнюють за своєю значущістю зі створенням болгарської держави у 681 році.
Болгарське слово для освіти – просвіта, має той самий корінь, що й слово світло
зазначила віцепрезидентка.
Вона підкреслила, що хрещення стало передумовою для прийняття учнів Кирила і Мефодія в Болгарії, для створення писемності та книжництва народною мовою, що остаточно консолідувало його як ціле, гарантувало етнічну ідентичність, стало перепоною для асиміляторських та завойовницьких претензій.
Богослужіння болгарською мовою, друга масштабна місія князя Бориса-Михайла, блискуче продовжена його сином Симеоном, було представлено як нерозривно пов'язане з історією болгарської писемності, яка лежить в основі грамотності багатьох створених пізніше держав та слов'янських країн.
Створення глаголиці у 855 році було визначено як епохальна подія, яка перекроює культурну карту Європи. Це не просто нова система, а справжня революція для тих віків.
Віцепрезидентка нагадала також про створення кирилиці, сьогодні третьої офіційної абетки в Європейському Союзі, підкресливши її значення та висловивши стурбованість щодо зменшення її поширення.
І наше завдання, відповідальність та обов'язок – це спробувати зберегти прекрасні болгарські букви, просувати кирилицю у сучасному світі – високих технологій та інтернету
сказала Йотова.
Віцепрезидентка представила також ініціативи президентської інституції щодо популяризації кирилиці, включаючи проведені міжнародні форуми в Софії та Пловдиві та запланований третій форум наступного року.
Іноземні та болгарські вчені говорили про цю могутню амальгаму – абетку, мову, віру, ідентичність, і про повернення належного місця болгаристики в світовій науці
поділилася вона, висловивши подяку президенту Румену Радеву, Болгарській православній церкві, Міністерству освіти та науки, БАН та університетам за підтримку.
Потрібна державна політика щодо лекторатів з болгарської мови за кордоном, національна політика та усвідомлення важливості цієї культури
завершила віцепрезидентка.