Асоціація банків Болгарії (АББ) опублікувала на своєму сайті пояснення щодо п'яти найпоширеніших тверджень про прибутки банків. Привід — пропозиція уряду запровадити одноразовий податок на надприбутки в кількох секторах, зокрема в банківському.
За словами АББ, у публічному просторі повторюють твердження, які не завжди повні. «Наша мета — додати ясності й контексту в суспільну розмову про банки та їхню роль в економіці», — йдеться в публікації.
Наприкінці вересня голова Болгарського національного банку Димитар Радев застеріг від додаткового податку. За його словами, через нього кредити можуть подорожчати або стати менш доступними. Також він може обмежити приватні інвестиції та здорожчити державні запозичення, тобто гроші, які держава бере в борг.
На початку жовтня АББ у своїй позиції також виступила проти такого оподаткування. Асоціація вважає, що підстав говорити про надзвичайний прибуток немає. За її словами, податок загрожує здатності банків фінансувати економіку, порушує рівність умов і правову визначеність та суперечить національному й європейському праву.
Твердження, що прибутки банків зросли на 588%, АББ спростовує даними за кілька років. Банківський сектор заробив 0,82 млрд євро у 2019 році та 1,85 млрд євро у 2025 році. У пандемійному 2020 році прибуток упав на 51% — до 0,42 млрд євро. Зростання з 2019 до 2025 року, за словами асоціації, значно менше за 588%.
Якщо взяти за основу кризовий 2020 рік, зростання виглядає більшим. Але й від 0,42 до 1,85 млрд євро воно лишається значно нижчим за цю цифру. Активи, капітал, кредитний портфель і ВВП між 2019 і 2025 роками зросли приблизно вдвічі. За даними АББ, прибуток зростає таким самим темпом.
Асоціація заявляє, що комісії не дають половини прибутку. Вони становлять лише частину непроцентного доходу, тобто надходжень, які банк отримує не від відсотків. За даними Європейського банківського органу, такий дохід становить 19,5% для всієї банківської системи Болгарії та 28,6% у середньому для ЄС і Європейського економічного простору. Окрім комісій, до нього входять надходження від консультацій, управління активами, брокерських і зберігальницьких послуг, розміщення випусків цінних паперів і продажу інвестиційних продуктів. Тож клієнтські комісії — мала частка від цих 19,5%, пояснюють в АББ.
За дослідженням асоціації 2025 року, цифрові перекази коштують до 5,4 раза дешевше за паперові. Їхня частка в системі — понад 76%. Якщо клієнт платить за послуги окремо за тарифами, ціна більш ніж у 6 разів вища, ніж за абонементним пакетом.
АББ спростовує й твердження, що 45% прибутку виводять як дивіденди. Між 2020 і 2022 роками банки не мали права розподіляти дивіденди через пандемічну кризу. З 2018 року їхні інвестиції та реінвестиції через зростання власного капіталу перевищують 5,5 млрд євро. Це понад 70% прибутків за цей період. За словами асоціації, з кожного 1 євро прибутку 70 євроцентів вкладено й реінвестовано в країні.
Прибутки банків не залежать від високих відсотків, стверджують в АББ. У 2022 році багато країн підвищили ставки, а банки в Болгарії продовжували їх знижувати. Наприкінці першого півріччя 2026 року житлові позики в Болгарії коштували 2,75% річних за показником річних витрат (ГПР). Він охоплює всю вартість кредиту за рік. За даними АББ, це найнижчий рівень у єврозоні. Відсоток за новими житловими кредитами становить 2,41%, а іпотека в Болгарії, за словами асоціації, найдоступніша в Європі.
На докір, що банки недостатньо дають суспільству, АББ відповідає кількома прикладами. Під час пандемії вони відклали платежі за кредитами на понад 5 млрд євро через приватний мораторій. За словами асоціації, клієнти могли не платити внесків, доки не відновлять звичайну роботу та діяльність.
Готуючись до єврозони, банки вклали власні фінансові, технологічні та людські ресурси на понад 255 млн євро. За даними АББ, сектор був лідером у приєднанні до єврозони й забезпечив плавний перехід. З 2024 року за глобальним податком банки платять на 50% вищий податок, ніж інші платники.
Асоціація називає банки одними з найбільших платників податків і великим покупцем державних цінних паперів. Так вони допомагають державі фінансувати борг на вигідних умовах. Через здешевлення цих паперів між 2020 і 2022 роками банки втратили близько 450 млн євро. За словами АББ, контраст між втратами й подальшим відновленням використали і під час визначення удаваного «надприбутку».