Одноразовий податок на надприбутки банків, який пропонує Міністерство фінансів, подібний до тимчасових схем у Чехії, Литві та Італії. Так вважає голова Фіскальної ради Симеон Дянков, про це йдеться в його аналізі.
Лише від банківського податку очікують понад 1 млрд євро. За словами Дянкова, ці гроші дадуть змогу зменшити дефіцит бюджету. Підвищувати ПДВ, податок на доходи фізичних осіб чи соціальні внески не доведеться.
У вересні Мінфін оголосив, що хоче оподаткувати надприбутки за 2027 рік. Окрім банків, до переліку входять страхові та перестрахові компанії, торговці, які мають щонайменше п'ять точок з продажу продуктів, телеком-компанії, пункти обміну валют і фірми, що видають швидкі кредити.
Асоціація банків Болгарії проти додаткового податку й просить не ухвалювати його. У позиції, оприлюдненій на початку місяця, асоціація стверджує, що податок загрожує здатності банків кредитувати економіку. Також, за її словами, він не відповідає національному та європейському праву.
Дянков пояснює, що прибутки банків після 2022 року здебільшого залежать від зміни відсоткових ставок. Нові інвестиції, технології чи додатковий підприємницький ризик тут ні до чого. Базові ставки в Європі зростають, тому доходи від кредитів швидко збільшуються. Відсотки за депозитами ростуть повільніше. Через це різниця між ними, на якій банк заробляє, сильно зростає.
За словами Дянкова, одноразовий податок зменшує довгострокову невизначеність для капіталізації та кредитування. Для Болгарії він не означає загального підвищення податку на прибуток для банків, наголосив Дянков. Точнішим варіантом він вважає тимчасовий податок на прибуток понад заздалегідь визначену історичну норму рентабельності, із чітким кінцевим терміном.
Дянков вважає, що надходження можна пов'язати з конкретною суспільною потребою. Тимчасові надзвичайні доходи покривають тимчасові надзвичайні витрати. Так уряд не збільшує новий борг і не піднімає інші податки. У Словенії додатковий податок для банків запровадили після повені 2023 року, а гроші йдуть на відновлення.
Банки додатково оподатковують у 12 державах ЄС: Бельгії, Нідерландах, Словенії, Естонії, Латвії, Литві, Чехії, Румунії, Словаччині, Угорщині, Іспанії та Італії. Механізми різні. Одні країни обкладають податком надприбуток або надзвичайний чистий процентний дохід. Інші беруть податок з доходів, активів чи зобов'язань банків. Логіка загалом однакова: коли прибутки високі через зміну відсоткових ставок, частина грошей тимчасово йде до державних фінансів.
У Чехії такий режим діє з 2023 до 2025 року, і його строк визначили заздалегідь. Ставка податку на надприбуток — 60%. У Литві діє тимчасовий солідарний внесок з надзвичайного процентного доходу. Іспанія оподатковує доходи банків від відсотків і комісій. В Італії одноразовий платіж пов'язаний із зростанням цього доходу.