Болгарія залишається серед країн з найвищими рівнями споживання алкоголю – як у Європі, так і у світовому масштабі. Згідно з даними ВООЗ за 2022 рік, середньостатистична людина віком від 15 років у нас випиває в середньому 11,2 літра чистого алкоголю на рік. З них приблизно 4,7 літра – пиво, 1,2 літра – вино, 5,1 літра – спиртні напої та 0,2 літра – інші види алкоголю. Для багатьох це виглядає «нормальним» і навіть джерелом гордості, але ціна для суспільства часто залишається непоміченою. Тут ми узагальнили основні наслідки такого високого споживання алкоголю.
На перший погляд 11,2 літра можуть не виглядати великою справою, доки ми не врахуємо фактичний обсяг споживання. У випадку з пивом, 4,7 літра чистого алкоголю еквівалентні приблизно 188 стандартним пляшкам по 500 мл з вмістом алкоголю 5%. У випадку з вином, 1,2 літра чистого алкоголю еквівалентні майже 13,3 пляшкам по 750 мл з вмістом алкоголю 12%. А 5,1 літра чистого алкоголю в категорії «міцний» дорівнюють приблизно 18,2 пляшкам дистиляту по 700 мл з вмістом алкоголю 40%.
Коротко кажучи, це означає наступне: в середньому протягом одного року болгарин віком від 15 років випиває одну кухль пива (500 мл) через день, один келих вина (близько 150 мл) кожні чотири дні та одну маленьку пляшку (50 мл) ракії або іншого дистиляту два з трьох днів. І це скоріше «легка» картина. Реальне споживання вина та домашнього алкоголю, ймовірно, вище за офіційні дані, оскільки частина виробництва ніколи не включається до статистики.
Важливо не тільки скільки випивається в середньому, але й як п'ють найзапекліші споживачі. Згідно з ВООЗ, до 2025 року 9,1% болгар віком від 15 років будуть важкими хронічними алкоголіками. Для чоловіків ця частка становить 16,6%, а для жінок – 2,1%. Ця група включає людей, які п'ють більше 60 мл чистого алкоголю щодня – еквівалент 1,2 літра пива, півлітра вина або 150 мл дистильованого алкоголю на день.
Ця модель споживання алкоголю має очевидні наслідки. Згідно з даними ВООЗ за 2019 рік, алкоголь «коштує» болгарам в середньому 6,4 роки здорового життя (DALY) – показник, що вимірює роки продуктивного життя, втрачені через захворювання або передчасну смерть. Для чоловіків втрата становить 9,5 років, а для жінок – 2,7. Іншими словами, алкоголь буквально «скорочує» час, протягом якого люди живуть без серйозних захворювань.
Смертність також є проблемою. Скоригований щодо віку відсоток смертних випадків, пов'язаних з алкоголем, на 100 000 осіб (2019 рік) становить 38,9. Для чоловіків відсоток становить 70,3, тоді як для жінок – 13. Якщо розглянути лише ракові захворювання, пов'язані з алкоголем, смертність становить 10,7 на 100 000 осіб – 18,9 для чоловіків та 4,3 для жінок. Для цирозу печінки відсотки становлять загалом 15,7 – 27,5 для чоловіків та 5 для жінок. Алкоголь є причиною і деяких фатальних інцидентів: 4,1 смертельних випадки на 100 000 осіб, причому відсоток становить 6,8 для чоловіків та 1,4 для жінок. Статистика чітко показує, що чоловіки несуть основний тягар. Проблема, однак, починається набагато раніше – в школі. Згідно з даними за 2024 рік Європейського шкільного дослідницького проекту ESPAD, понад 40% болгарських учнів пили алкоголь вперше до 13-річного віку. Понад 14% також напивалися принаймні один раз до 13-річного віку. Близько чверті учнів споживали алкогольні напої більше 10 разів протягом року, а інші 25% – від 3 до 9 разів.
Доступ до алкоголю для неповнолітніх виглядає легким. Понад 73% учнів вважають, що пиво є легко доступним, для вина ця частка становить понад 62%, а для міцного алкоголю – понад 56%. Це припускає, що заборона продажу алкоголю неповнолітнім не застосовується повсюдно або її застосування є слабким.
І, нарешті, залишається і питання з податками. Акцизи на алкоголь у нас серед найнижчих в ЄС. Наразі акциз на стандартну коробку пива з вмістом алкоголю 5% становить близько 9,6 стотінок. Для спиртних напоїв з вмістом алкоголю 40% акциз становить приблизно 3,08 лева за пляшку 700 мл. Вино звільнене від акцизу, як і в дев'яти інших країнах ЄС. Логічно очікувати, що ці рівні, а відтак і кінцеві ціни, збільшаться в середньостроковій та довгостроковій перспективі. Ціна майже завжди впливає на поведінку споживачів – для деяких це означатиме менше напоїв, тоді як для інших це означатиме більше «домашнього пива», на яке держава взагалі не отримує податок.