Цього року виповнюється 199 років від дня народження Петка Рачова Славейкова. З його поезії почалася нова болгарська поезія. Він народився в Тирново 17 листопада 1827 року за старим стилем, за новим — 29 листопада. Його пам'ятають як людину, яка писала мовою звичайних людей навколо себе. Згодом ця мова потрапила в переклад Біблії, і Славейков у цьому допоміг.
Вчителювати Славейков почав ще юнаком, у 1843 році. Він змінив багато міст і сіл, збирав народні пісні та фольклор. У 1852 році вийшли його перші друковані збірки — «Смесена китка» та «Песнопойка». Писав він їх не церковнослов'янською чи грецькою, а розмовною болгарською.
У 1864 році Славейкова запросили редагувати повний переклад Біблії болгарською. Він працював разом з американськими місіонерами Еліасом Ріггсом та Албертом Лонгом. Робота відбувалася в Царгороді й тривала роки. Увесь переклад вийшов друком там лише в 1871 році. У Царгороді Славейков видавав газету «Гайда», а з 1866 до 1872 року — ще й «Македонія». Тими роками він також був одним із керівників боротьби за самостійну болгарську церкву.
У 1873 році вийшла його поема «Изворът на Белоногата». Вона розповідає про сільську дівчину, візира, який проїжджав повз, і вибір між рідним краєм та заможним життям у Царгороді.
Після Квітневого повстання 1876 року турецька влада заарештувала Славейкова. Російські війська його звільнили, і він пішов із загоном генерала Скобелєва.
У вільній Болгарії Славейков 1880 року був головою Народних зборів. У 1880–1881 роках він був міністром освіти, а потім і міністром внутрішніх справ. Очолював Ліберальну партію. Помер у Софії 1 липня 1895 року за старим стилем, 13 липня — за новим.