Жителі Поморіє – особливі люди, з твердим характером та благородною душею. Наші гени несуть гордий дух прадавніх болгар, витонченість фракійців та вроджену дипломатичність візантійців. Місто зі славним минулим та вільними у думках людьми. В славному минулому міста, проте, не бракує й важких моментів. Після тяжких пожеж та руйнівних битв, місто наше воскресало не раз. Сьогодні відзначаємо одне з цих воскресінь – минає 148 років від холодної зими, в яку Поморіє стало вільним містом. Це сталося в заключній фазі Визвольної війни – 7 лютого 1878 року. Незабаром після цього був підписаний Санстефанський мирний договір. Для Анхіало – Поморіє розпочинається новий період з надзвичайним значенням для майбутнього.

Сьогодні церемонія відзначення світлої річниці розпочалася з подячного молебню в церкві «Святе Різдво Богородичне», відслуженого отцем Борисом Георгієвим.

Всі присутні на загальноміському святкуванні пригадали цінність свободи. Пригадали й одну з найсильніших та найбільш зворушливих болгарських пісень. «Хубава си, моя горо» у виконанні Стефані Ілієвої – колишньої вихованки Середньої школи «Іван Вазов» та пані Єлени Коєвої, з теперішнім вокальним педагогом Міленою Добревою.

Участь у святковій програмі взяли й діти з Дитячого фольклорного танцювального колективу «Раковина» з керівником Володимиром Данаїловим, молодь з ХХ Гвардійського загону при СУ «Іван Вазов» – Поморіє з керівниками Діаною Благоєвою та Георгієм Вражевим та ведучі Алекс Алексієва та Александър Горанов.

Віночки та квіти перед пам'ятними плитами та бюст-пам'ятником Левського в центрі Поморіє поклали мер Іван Алексієв, муніципальні радники, громадські діячі, жителі та гості.