БТА сьогодні представила листопадовий номер журналу «ЛИК». Його присвятили 180-річчю першої болгарської газети «Български орел» і розвитку друку в Болгарії. Захід відбувся в залі «Максим» агентства. Пресклуби БТА в країні та за кордоном долучилися по відеозв'язку.

Онлайн із Бургаса виступила головна редакторка «Черноморски фар» Сильвія Шатарова. Наприкінці жовтня нова графічна концепція газети отримала від Спілки болгарських журналістів нагороду «Золоте перо» за графіку. Шатарова назвала героїзмом саму роботу над регіональною газетою. Новий дизайн і нову концепцію вона назвала ще більшим подвигом. Історія «Черноморски фар» налічує понад 100 років. Перший номер тижневика «Фар» із торгівлі, економії, господарства та інформації вийшов 1920 року. Тоді ж заснували й газету.

З Болгарії на зв'язку були пресклуби БТА в Благоєвграді, Бургасі, Варні, Великому Тирнові, Відині, Врацi, Габрові та Гоце Делчеві. Також долучилися клуби в Добричі, Казанлаку, Кирджалі, Кюстендилі, Ловечі, Монтані, Пазарджику, Пернику, Петричі, Плевені, Пловдиві та Разграді. До них приєдналися пресклуби в Русе, Самокові, Свіштові, Силістрі, Смоляні, Старій Загорі, Трояні, Тирговіщі, Хасково, Шумені та Ямболі. За межами країни на зв'язку були Афіни, Одеса, Тараклія та корабель НДК 421.

«З появою друку в нашій культурі виник відродженський трикутник: друк, знання, свобода», — сказав головний редактор журналу «ЛИК» доцент Георгі Лозанов. Він пов'язав розвиток друку з відчуттям власної гідності, яке привело до Визволення, а згодом і до ідеї свободи та свободи слова. За словами Лозанова, друк «дає можливість поширювати інформацію в досі невідомих обсягах і з небаченою актуальністю, а це дає людям новий спосіб дивитися на світ».

Відповідальна редакторка журналу Яниця Христова нагадала, що болгарський друк з'явився в невільній Болгарії та в тяжких умовах. А у світі газети й книгодрукування вже мали успіхи та послідовників. За її словами, друк швидко знайшов своє місце в «моделюванні громадян» — не лише їхнього побуту, а й мислення.

Пробний випуск журналу «Любословие» Константина Фотинова 1842 року — початок болгарської періодики. Через чотири роки, 1846-го, Іван Богоров видав «Български орел». Професорка Здравка Константинова викладає історію болгарської журналістики на факультеті журналістики та масової комунікації Софійського університету імені Климента Охридського. Вона зазначила, що до 9 вересня 1944 року періодика в країні налічувала понад 10 000 назв. За словами Константинової, у роки до Визволення журналістика виконувала державотворчі функції, бо держави ще не було відновлено.

Професор Альберт Бенбасат — літературний історик, критик, публіцист і видавець. Він нагадав про «Кириакодромион» («Неділник»), з якого 220 років тому почалося болгарське книгодрукування. За його словами, книга мала просвіщати людей. Вона давала їм церковне читання демократичнішою, новішою та сучаснішою болгарською мовою.

Професор Михаїл Неделчев викладає й досліджує теорію та історію літератури в Новому болгарському університеті. Він вважає читання газет необхідністю і частиною життя культурної людини. Його дивує й непокоїть, що колеги з академічних і літературних кіл уже не читають газет. А за кордоном люди досі читають друковані видання. Історик, журналіст і викладач НБУ старший асистент доктор Тодор Панайотов зауважив, що культурні люди ще читають газети, а студенти — ні. Він також сказав, що істина в журналістиці — не питання точки зору, хоч у багатьох місцях намагаються подати її саме так. За його словами, це має бути обов'язковою засадою.

З пресклубу у Варні археолог і колекціонер друкованих видань Александр Минчев показав примірник першого й єдиного номера газети Ботева «Нова България». Його надрукували за кілька днів до того, як поет вирушив на батьківщину й загинув. Найстаріше видання в колекції Минчева — номер «Цариградски вестник» 1850 року. Газету редагував Александр Екзарх. Минчев купив її в антикварному магазині. Видання дуже рідкісне й у доброму стані.

З Перника долучилися Станіслава Георгієва, начальниця Державного архіву в місті, і Божидар Пантев із читалища в Брезнику. Між 1895 і 1901 роками в Трині було 5 газет і 3 друкарні. 2 січня 1895 року там вийшов перший номер «Ерма» — перша місцева газета в нинішній Перницькій області.

Славейко Докузов, куратор Історичного музею в Самокові, розповів, що в музеї зберігають багато номерів «Любословия». Константин Фотинов був не лише народним учителем, а й журналістом першого ряду для свого часу, додав він. Із Плевена митець Діян Павлов-Джимі, куратор арт-центру «Творителница О'Писменехъ», розповів про систему тиражного книгодрукування Йоганнеса Ґутенберґа. На його думку, винахід змінив світ. Зі Смоляна брали участь журналіст Зарко Маринов та бібліотекарка і журналістка Світлана Хаджиєва.

Журналістка Анна Терзивець з Одеси розповіла про болгарський друк у Болграді в XIX столітті. Там виходили два болгарські періодичні видання — «Общ труд» і «Български глас». За її словами, вони заклали основи національної публіцистики й зберігали болгарську ідентичність переселенців.

Капітан 2-го рангу Радко Муєвський, командир науково-дослідного судна «Св. св. Кирил і Методий», долучився з порту в Анталії. Там судно й екіпаж беруть участь у Конференції ООН зі змін клімату (КОП-31). Періодика й написане залишаються, а друковане видання на борту переходить із рук у руки, сказав Муєвський. У журналу «ЛИК» є спецномер про друге плавання НДК 421. На кораблі є й інші тематичні номери.

Гергана Георгієва, організаторка «Пловдив чете», розповіла з Пловдива про четвертий День читання — Болгарія, який відбудеться 20 листопада. За її словами, треба більше уваги приділяти тому, як виглядають і як оформлені дитячі книжки. Також тому, які теми цікавлять сучасних дітей і якими мають бути ілюстрації.

Журнал відновили 2022 року, а з січня 2024-го він у вільному доступі. Усі номери від відновлення можна завантажити на сайті БТА. Листопадовий номер — за адресою https://www.bta.bg/bg/lik-magazine.