Сьогодні після хвороби помер скульптор Вежди Рашидов. Про це повідомили його рідні. Прощання відбудеться в четвер, 12 листопада, об 11:00 у Національному театрі імені Івана Вазова.

Він народився в Димитровграді 14 грудня 1951 року. Його мати, народна співачка Кадріє Латифова, відома як «Соловей Родоп», померла 1962 року, коли хлопцеві було 11 років. Після цього він жив і навчався в дитячому будинку в селі Студен-Кладенець на Хасківщині.

Художнє училище образотворчих мистецтв імені Ілії Петрова в Софії він закінчив 1970 року. Скульптуру вивчав у Художній академії у професора Димитра Даскалова й закінчив її 1978 року. З того самого року виставляв роботи на всіх національних виставках і на представницьких виставках за кордоном.

1985 року виграв конкурс на творче перебування в «Сіте дез Ар» у Парижі та поїхав до Франції. Його виставки проходили понад 50 разів у Болгарії та за кордоном, зокрема в Росії, Польщі, Угорщині, Іспанії, Італії, Німеччині, Бельгії, Кувейті, Японії та Індії.

Роботи Рашидова є майже в усіх галереях Болгарії, а також у музеях і приватних колекціях за кордоном. Серед них — галерея «Уффіці» у Флоренції, Музей Ізраїлю в Єрусалимі, музей «Арсенал» у Венеції, фонд «Людвіг» у Кельні та національні галереї в Єревані й Анкарі.

Рашидов створив статуетки для нагород «Сирак Скитник» Болгарського національного радіо, «Золота троянда» фестивалю болгарського кіно у Варні, «Поліцейський року» МВС і «Піфагор» Міністерства освіти і науки. Десять років він викладав у Художній академії, а з 2004 року був членом-кореспондентом Болгарської академії наук. 1 жовтня 2021 року відкрив у Софії галерею власного імені — «Вежди».

1997 року він став членом Громадської ради з культури при президентові. З 2002 року входив до Ради з духовного розвитку при президентові. З 1999 до 2003 року був радником Столичної міської ради. Міністром культури він був з 27 липня 2009 року до 13 березня 2013 року та з 7 листопада 2014 року до 27 січня 2017 року.

2011 року під час робочого візиту до Франції Рашидов отримав медаль Лувру. На його зустрічі з генеральним директором музею Анрі Луаре оголосили, що Болгарія представить виставку в новому відділі Візантії. У квітні 2015 року в Луврі відкрили виставку «Епопея фракійських царів». На ній було понад 1600 експонатів із 17 болгарських музеїв. Її організували за участі Міністерства культури.

Рашидов був депутатом 41-х, 42-х, 43-х, 44-х, 45-х, 48-х і 49-х Народних зборів. Головою парламенту він був з 21 жовтня 2022 року до 2 лютого 2023 року. Між 2021 і 2023 роками входив до Виконавчої комісії ГЕРБ.

9 серпня 2023 року він склав повноваження голови комісії з питань культури та медіа й депутата, вийшов із ГЕРБ і залишив політику. Парламент проголосував за його відставку 1 вересня того ж року.

Серед його відзнак — орден «Стара планина» першого ступеня (2002) і звання Народного художника Туреччини. 15 лютого 2014 року він першим із болгарських художників отримав Премію критики на Міжнародній виставці сучасного мистецтва CALL`ART у Венеції. Серед ранніх нагород — Золота медаль Ватикану імені Данте Аліг'єрі (1981) і перша премія біеннале гумору та сатири в Габрово (1983).

Як міністр він організував Дні Вірменії в Болгарії. Разом із художником Георгі Трифоновим віддав виторг від їхньої спільної виставки в Індії та Парижі постраждалим від землетрусу в Спітаку 1988 року. За цю допомогу в квітні 2019 року отримав сертифікат від посла Вірменії в Болгарії Армена Саргсяна. Також був почесним громадянином Вірменії.

Він був почесним громадянином Кирджалі з 21 жовтня 1996 року, Мадана й Димитровграда — з 11 серпня 2003 року, Правеця — з 3 жовтня 2008 року, Софії — з 24 липня 2014 року.