Прокуратура не повинна служити «києм», заявив суддя, доцент, доктор Іван Ранчев. Він кандидат у члени Вищої судової ради (ВСР) від парламентської квоти. Ранчев виступив на слуханні в Комісії з правових питань Народних зборів.

Кандидатуру Ранчева запропонувала партія «Прогресивна Болгарія». Комісія заслуховує 20 кандидатів до ВСР від парламентської квоти. Слухання тривають з 2 до 6 листопада за графіком, який затвердили заздалегідь. Їх можна дивитися наживо на сайті Народних зборів і на сторінці БТА в інтернеті.

Про КТБ Ранчева спитала партія «Продовжуємо зміни». Він уточнив, що відповідає як громадянин. За його словами, це неприємний приклад того, як прокуратура втручається безпосередньо у справи, які не зовсім її робота. Суддя вважає, що економічні наслідки для держави дуже тяжкі.

«Треба унеможливити такі втручання, щоб прокуратуру не використовували як „кия“, бо за нею стояли певні політичні й економічні інтереси», — додав кандидат.

Із колишнім генпрокурором Сотіром Цацаровим, суддею з Пловдива, Ранчев працював разом, але не підтримує з ним зв’язку. Під час обрання генпрокурора труднощі, на думку Ранчева, виникають із визначенням профілю, прозорістю процедури та відбором придатних кандидатів. Він допускає, що можна складати психологічний профіль, аби генпрокурор був адекватним на чолі відомства. Важливі й майбутні профілі голів Верховного касаційного та Верховного адміністративного судів, додав він.

Про тиск Ранчева спитала партія ГЕРБ-СДС. Він заявив, що за роки роботи виробив стандарт і профіль судді, на якого не можна вплинути. Якщо дійде до тиску, треба повідомити відповідні комісії й органи, вважає він. За словами судді, його вже багато років запрошують у «клуби за інтересами», але він відмовляється.

Ранчев наполягав, що доповіді ВСР про кола впливу в судовій владі треба публікувати. Рада не є слідчим органом, але має шукати спосіб перевірки, вважає він. У ВСР входить генпрокурор, а допомогти може й Комісія з протидії корупції.

На запитання партії «Демократична Болгарія» кандидат відповів, що ВСР має зважати на рішення загальних зборів суддів і переглядати кар’єрний шлях кандидатів.

Своїм пріоритетом Ранчев назвав зв’язок зі спільнотою магістратів, а також із неурядовими та професійними організаціями галузі. Він бачить проблеми в повільних конкурсах, відсутності конкуренції за посади керівників судів і зовнішньому впливі на процедури. Великою проблемою він вважає й відрядження магістратів. Автоматичне закриття судів він не підтримує.

«Навантаження на магістратів теж важливе. Пропоную створити річну карту навантаження», — сказав Ранчев. Партія «Прогресивна Болгарія» спитала його, які проблеми найнагальніші. Він назвав експертизи та експертів: людей не вистачає. Щодо фінансування, на його думку, треба змінити судові збори й налагодити роботу системи.

Нинішня модель ВСР із професійною та парламентською квотами працює добре, вважає Ранчев, але він хотів би бачити там більше представників суддів. За його словами, перебудова, як у Конституційному суді, потребує дуже сильної політичної підтримки, і навряд чи це вдасться.

Модель Інспекторату добра, а виконання — ні, сказав кандидат на запитання партії «Відродження». Він пропонує підпорядкувати інспекторів Міністерству юстиції. Для цього треба змінити Конституцію.

Ранчев закінчив факультет права у Вищому інституті МВС у Софії в грудні 1990 року. Він працював слідчим, суддею в Окружному суді Пловдива, заступником голови Військового суду в Пловдиві та суддею в Апеляційному суді Пловдива. Викладає на юридичному факультеті університету «Паїсій Хілендарський».

Депутати від ДПС не ставили запитань Ранчеву. Днем раніше вони не мали запитань і до чотирьох заслуханих юристів.