Ціни в Болгарії ростуть швидше, ніж у середньому в єврозоні. Річна інфляція в жовтні — 6% за попередніми даними НСІ. Тобто товари й послуги в середньому на 6% дорожчі, ніж торік.

Про це заявив керівник Болгарського національного банку Димитир Радев на Монетарному та фінансовому інституційному форумі (OMFIF) у Софії. За його словами, дані НСІ за жовтень очікують у день форуму.

Різницю видно й за вереснем. У єврозоні інфляція в середньому становила 3,8%, а в Болгарії за гармонізованим індексом споживчих цін (ГІСЦ) — 5,6%.

Радев не виключив, що Європейський центральний банк підвищить ставки ще раз, якщо нові дані покажуть упертіше зростання цін. «Жовтнева пауза була рішенням оцінити наявні дані, а не висновком, що посилення грошово-кредитної політики завершилося», — сказав він.

На засіданні 29 жовтня Керівна рада ЄЦБ не змінила три основні процентні ставки. У вересні вона їх підвищила. Радев назвав рішення правильним і наголосив, що це «наше рішення», бо він теж входить до ради. Пауза дає час побачити, як вплинули енергетичний шок і жорсткіші фінансові умови.

Перспективи інфляції гірші, ніж у вересні. За словами Радева, це має відобразитися в оцінці грошово-кредитної політики. Значна частина вересневого зростання цін у єврозоні припадає на енергоносії. Вони подорожчали більше, ніж ЄЦБ передбачав у прогнозі.

Це означає, що інфляція вища за очікувану. Є ризик, що ціни довше залишатимуться вище цілі ЄЦБ у 2%. Банк уже підвищив прогноз загальної інфляції на 2027 рік до 2,6%. Прогноз базової інфляції, яка не враховує найбільш мінливі ціни, зокрема на енергію, — до 2,5%.

Найважливіше питання — як далеко дійде подорожчання енергії. Воно може торкнутися інших товарів і послуг, зарплат та очікувань людей щодо цін. Наразі базова інфляція відносно стабільна, а енергетичний шок не перекинувся масово на зарплати. За словами Радева, це обнадіює, але ризики лишаються. Як добру новину він назвав те, що довгострокові очікування щодо інфляції закріплені на рівні 2%.

Єврозона не стирає відмінностей між національними економіками й не скасовує потреби в розумній внутрішній політиці, вважає керівник банку. Інфляція — приклад цього. Спільна грошово-кредитна політика задає рамки для стабільних цін. Але важать і внутрішній попит, темпи зростання кредитів та умови, на яких люди й фірми позичають гроші.

Радев вважає, що центральні банки й нагляд мають стежити не лише за банками. Вони мають бачити й ризики від змін в економічному, правовому та регуляторному середовищі. Якщо такі зміни вдарять по стабільності банків, кредитуванню чи вартості позик, незалежний центральний банк, на його думку, мусить оцінити наслідки й публічно їх пояснити.

Банки в Болгарії мають достатньо капіталу та вільних коштів, сказав Радев. Кредити зростають швидко, найбільше житлові. Тому БНБ має діяти на випередження в нагляді та в правилах для банківської системи. «Добрі показники банківського сектору — не привід послаблювати вимоги», — заявив він.