По 45–50 дітей сиділи в одному класі з першого по четвертий рік навчання в бургаських початкових школах у 1916 році, а класних кімнат не вистачало. Про це свідчить протокольна книга засідань бургаського шкільного піклувального комітету за той рік.

У початковій школі тоді навчалося 1330 дітей у 26 класах, а вчителів було 25.

У лютому 1916 року комітет зібрався через нестачу навчальних приміщень. Школи «П. Р. Славейков» та «Отець Паїсій» були переповнені, а школу «Князь Борис» реквізували під військовий шпиталь, тож заняття там припинилися.

На засіданні запропонували використати приміщення школи на вулиці Лермонтова, але тамтешні кімнати були замалі для таких великих класів.

Керівництво шкіл попросило також грошей на пару взуття для кожного класу — для найбідніших дітей. Заможніші бургасці відгукнулися пожертвами: К. Калчев та Н. Кисельов дали по 100 левів, Зуркові — 70 левів, брати Маринкьови й брати Бикльови — по 50 левів, Ганка х. Петрова — 20 левів, були й інші. Загалом зібрали 1015 левів і на ці гроші купили матеріали на 36 пар взуття.

Цих 36 пар виявилося замало, тож городяни попросили Міську благодійну комісію виділити ще 1000 левів на 25 нових пар.

Усе це відбувалося під час Першої світової війни, коли більшість чоловіків мобілізували. Населення Бургаса на той час зросло в кілька разів після кількох хвиль переселення, а в місті оселилися біженці з Одринської Фракії та Вардарської Македонії.

Гігієна в школах була дуже низькою, бо допоміжний персонал скоротили. Усі школи стояли в центрі, тож діти з біженських кварталів на сході та півночі міста добиралися до них довгою дорогою — під дощем, крізь замети та крижаний морський вітер. Більшість учнів були з бідних багатодітних родин.

Навчальний рік завершився іспитами з читання, лічби, граматики та природознавства, після яких діти отримали свідоцтва про закінчення навчального року. На збережених фотографіях 1916 року — учні четвертого класу, а під одним із знімків записано ім'я їхнього вчителя — Нікола Венетов.