Сьогодні минає 138 років від дня народження Бориса Неврокопського (Вангел Симов Разумов). Він був одним із найосвіченіших архієреїв Болгарської православної церкви. Його вбили 1948 року. Народився він 26 жовтня 1888 року в селі Гявато біля Бітоли, яка тоді входила до Османської імперії.

Із села хлопець виїхав рано. 1899 року разом із батьком і дідом поїхав до Константинополя. Вчився в Адріанопольській болгарській гімназії. З 1904 до 1910 року навчався в Болгарській духовній семінарії в Константинополі на стипендію екзарха Йосипа I. Восени 1911 року вже як ієродиякон Борис вступив до Чернівецького університету на Буковині. 1915 року, у розпал війни, здобув ступінь доктора богослов'я.

Потім він очолив болгарську церковну громаду в Угорщині. 1922 року повернувся до Софії. Був ректором Софійської духовної семінарії, а як єпископ мав титул Стобійського. 1928 року видав брошуру «Криза в нашій школі». Писав він і про кризу духовного життя, бо школа, на його думку, — це місце, де формується людина.

24 березня 1935 року його затвердили митрополитом Неврокопським. Єпархія була прикордонна й гірська, а люди в ній — різної віри. Уже в жовтні того ж року він закликав учителів створювати православні християнські товариства та церковні шкільні хори. Єпархію він очолював понад тринадцять років і збудував понад двадцять храмів.

Комуністична влада швидко взяла його на приціл. З 1946 року за ним постійно стежила Державна безпека. У досьє його та його протосинкела назвали «затятими фашистами й реакціонерами». Митрополит і далі їздив селами та освячував церкви.

8 листопада 1948 року він освятив новий храм у Коларові на Петриччині. На порозі цього храму його застрелили. Нині Болгарська православна церква розпочала процес його канонізації.