Президент Йотова: Суперечка про санкції проти патріарха Кирила приховала добру новину про європейські кошти

Тема можливого включення російського патріарха Кирила до європейських санкційних списків була штучно виведена на перший план і сильно переекспонована. Про це заявила президент Іліана Йотова в інтерв'ю національному телебаченню, підкресливши, що, на її думку, болгарський прем'єр висунув й інші, набагато суттєвіші застереження — пов'язані з майбутнім «Лукойлу», ядерною енергетикою та національною безпекою.

За її словами, «більш галаслива частина» політичних і медійних дебатів взяла на озброєння лише тему патріарха Кирила, оскільки це зручна лінія для протистояння, тоді як незручні питання — про енергетичну безпеку та ключові стратегічні об'єкти — залишилися осторонь. Йотова переконана, що так було затінено й «добру новину» від європейських інституцій — схвалення та отримання коштів за четвертим траншем Плану відновлення.

«Два уряди не змогли цього зробити, але буквально за менш ніж місяць цей уряд впорався», — зазначила вона, підкреслюючи значення забезпеченого європейського фінансування для болгарської економіки.

Щодо теми санкцій проти патріарха Кирила Йотова заявила, що вона проти створення нових конфліктних ліній у момент, коли «всі в Європі та Володимир Зеленський» наполягають на початку переговорів про мир і поверненні Росії за стіл діалогу. На думку президента, запровадження санкцій проти духовного лідера неминуче викличе гостру реакцію Москви та ризик зміщення суперечки до питання, чи є Європа «проти православ'я», з потенційним розділенням також і серед вірян у Болгарії.

«Усі наші зусилля мають бути спрямовані на дипломатичний шлях вирішення цього конфлікту і, зрештою, на мир», — підкреслила вона. Йотова нагадала, що Болгарія є «православною державою», і висловила сподівання, що болгарські віряни не будуть розділені за цією лінією. «Православ'я настільки глибоко вкорінене в нашій історії, що саме за цією лінією мені б не хотілося конфлікту», — уточнила президент.

У розмові було порушено також тему Республіки Північна Македонія та її європейського шляху. Йотова визнала, що останнім часом у неї посилюються «дуже важкі сумніви», чи дійсно нинішнє керівництво у Скоп'є бажає членства в Європейському союзі. На її думку, проблема північномакедонської влади не з Болгарією, а з ЄС, де у 2022 році вони прийняли певну рамку та зобов'язання, які зараз, схоже, не бажають виконувати.

На запитання, чи розуміють європейські партнери болгарську позицію, Йотова відповіла ствердно. Вона зазначила, що в розмовах з європейськими лідерами та послами ніхто не ставив під сумнів лінію ЄС щодо Республіки Північна Македонія чи потребу виконання взятих на себе зобов'язань. Водночас під час зустрічей з президентом Горданою Сіляновською та міністром закордонних справ Тімчо Муцунським у межах Процесу співпраці в Південно-Східній Європі вона почула щось «буквально стресове для XXI століття» — заяву про те, що нинішня влада у Скоп'є не визнає дій та підписів попередньої.

«Я намагалася пояснити, що це не персональний підпис, а зобов'язання держави», — розповіла Йотова, підкреслюючи, що спадкоємність міжнародних договорів є основним принципом міжнародного права.

Президент прокоментувала також справу з договором з турецькою компанією «Боташ». На її думку, угода мала потенціал працювати на користь як Болгарії, так і країн Центральної Європи, але внутрішньополітичні конфлікти у нас зробили це неможливим. «Від цього Болгарія тільки постраждала», — визнала вона.

Йотова нагадала, що договір був підписаний у надзвичайно складний момент — під час зупинки російських поставок газу — службовим кабінетом, що, на її думку, також вплинуло згодом на його долю. «Зараз, природно, через роки набагато важче», — додала вона, але висловила сподівання, що уряд зможе прийняти рішення, які будуть добрими для Болгарії.

У цьому контексті президент охарактеризувала країну як таку, що володіє «золотою картою» — одночасно завдяки членству в ЄС та її геополітичному положенню. Вона прогнозує, що великі інфраструктурні та енергетичні проєкти вже не оминатимуть Болгарію, як це часто траплялося в минулому, а «через нас проходитимуть усі можливі коридори — енергетичні, сухопутні та пов'язані з високими технологіями».

Щодо теми візового режиму зі США, Йотову запитали, наскільки логічно знову порушувати питання про запровадження віз для американських громадян в ЄС, враховуючи, що візи для деяких європейських громадян, включно з болгарськими, досі не скасовані. Вона заявила, що Болгарія не повинна відмовлятися від своїх зусиль і має захищати свої інтереси як перед американською адміністрацією, так і перед європейськими інституціями.

«Ми кілька разів знову виносили ці дебати на стіл у межах Європейського парламенту, тому що цей принцип реципрокності (взаємності) зараз не дотримується», — зазначила президент, натякаючи, що тема має залишатися частиною європейського порядку денного.

У ширшому плані Йотова підкреслила необхідність того, щоб Болгарія була активним учасником розмов про майбутнє Європейського союзу та при підготовці наступної Багаторічної фінансової рамки. На її думку, дві поточні війни — в Україні та на Близькому Сході — чітко показали, що механізм функціонування ЄС є «нескінченно застарілим».

Президент закликала Європу повернутися до «своїх лідерських позицій», досягти більшої стратегічної автономії, добудувати єдиний ринок і розвинути власну систему безпеки та оборони. Тільки так, на її думку, Союз зможе ефективно захищати свої інтереси у світі, що стає дедалі більш небезпечним і конфліктним.