Еколог: Чорне море дуже вразливе і потребує кращої координації та морської грамотності

Чорне море надзвичайно вразливе як через природні, так і через антропогенні фактори, що робить вирішальним значенням кращу координацію між окремими інституціями та розширення знань про цю водойму. На це звернув увагу перед БТА еколог з асоціації "Зелені Балкани" Димитар Попов з нагоди створення Координаційного підрозділу "Політики для моря" в Міністерстві навколишнього середовища та вод (МОСВ). Кілька днів тому "Зелені Балкани" представили і "Білу книгу" – спеціалізовану доповідь, присвячену морській екологічній грамотності.

Міністерство екології повідомило, що серед конкретних завдань нового Координаційного підрозділу "Політики для моря" є сприяння виконанню зобов'язань Болгарії за Конвенцією про охорону Чорного моря, організація та координація моніторингу морських вод, участь у спільних інспекціях та інші види діяльності. Основний фокус підрозділу пов'язаний з управлінням інформацією та даними про морські води, а також з впровадженням наукових досягнень та міжнародного досвіду в практику спостереження та управління морськими ресурсами.

На думку Попова, створення спеціалізованої структури є позитивним кроком, але слід враховувати, що в Болгарії за Чорне море відповідають багато різних інституцій. "У нас є морська адміністрація, регіональні інспекції з навколишнього середовища та вод, басейнова дирекція та інші органи", - зазначає він, додаючи, що у разі виникнення реальної проблеми кожна з цих структур шукає рішення самостійно і потрібен спільний, координований підхід.

Еколог підкреслює, що для прийняття кращих рішень щодо майбутнього Чорного моря необхідна більш висока обізнаність не тільки серед інституцій, а й серед суспільства в цілому. Саме тому доповідь "Біла книга", підготовлена після консультацій, містить конкретні рекомендації. Вони адресовані не тільки центральній владі, а й місцевим органам управління та неурядовим організаціям, уточнює Попов.

За його словами, екологічна освіта, в тому числі й теми, пов'язані з морем, повинна починатися з найранішого віку, через що в цей процес слід активно залучити і Міністерство освіти і науки. Попов нагадує, що в деяких містах, серед яких і Бургас, функціонують молодіжні центри, де обговорюються екологічні теми, в тому числі й ті, що пов'язані з морським середовищем.

"Чим більше знають люди, тим більш аргументовані рішення можуть бути прийняті", - підкреслює еколог. Він додає, що важливо усвідомити, що Чорне море є напів-замкнутим водним басейном, в який вливаються багато річок, що додатково збільшує його чутливість до різних видів забруднення.

Попов також зазначає, що майже 90 відсотків об'єму Чорного моря становить безкиснева вода і що потепління океанів і морів у глобальному плані негативно впливає на морські екосистеми. За його словами, незважаючи на покращення, досягнуті протягом років – наприклад, шляхом будівництва очисних станцій – у деяких випадках ці споруди виявляються недостатніми, щоб взяти навантаження, породжене будівництвом на узбережжі та збільшенням кількості туристів у сезон.

"Біла книга" з морської грамотності в Чорноморському регіоні систематизує також основні прогалини в національних політиках, законодавстві та ініціативах, пов'язаних з морською та екологічною грамотністю, а також необхідні кроки для їх подолання, уточнюють з "Зелені Балкани". Документ підготовлений в рамках проєкту "Екологічна освіта та морська грамотність в басейні Чорного моря", який співфінансується Європейським Союзом за програмою Interreg NEXT Black Sea Basin 2021-2027.