Кожна третя дитина в Болгарії каже, що зазнала насильства або зловживань. Це показує доповідь «Національної мережі для дітей».

Торік надійшло 1 729 сигналів про насильство над дітьми. Випадків цькування в школі було 3 171. Про незаконні матеріали з дітьми в інтернеті повідомили понад 3,5 мільйона разів. Жертвою онлайн-цькування була кожна сьома дитина.

Дитяча психологиня Олена Терзійська — мати двох дівчат, яким 12 і 17 років. Вона часто говорить з ними про небезпеки в мережі, а доньки розповідають їй, що з ними траплялося. За її словами, світ дітей сьогодні вміщається в телефоні, а батьки часто не бачать, що в ньому є.

Терзійська розповіла про 15-річну дівчину. Вона листувалася з «хлопцем», нібито 17-річним, і пішла з ним на зустріч. Там на неї чекав 27-річний чоловік. Дівчина була разом із подругою.

Інший випадок стався з ученицею 4-го класу. На уроці її сфотографували ззаду, з перекошеним обличчям, коли вона говорила. Знімок виклали в соцмережі з образливим епітетом. Сама вона про це не дізналася, а діти кілька днів поспіль сміялися з неї.

Дорослий, першокласник і дев’ятикласник переживають кібербулінг по-різному, пояснила психологиня. Дітям вона радить у разі такого цькування одразу звернутися до людини, якій вони довіряють.

Директори шкіл вважають, що один урок про небезпеки в інтернеті в початковій школі й два уроки для учнів 5–7 класів — вкрай мало. Тому вони проводять додаткові заняття.

У групах у соцмережах учні ображають одне одного й викладають чимало недоречних фото, розповіла Мілена Ковачева, директорка Другої основної школи імені Димитра Благоєва в Благоєвграді. Якщо в якомусь класі є проблема, там обов’язково проводять окреме заняття зі шкільним психологом і педагогами.

В Болгарії немає установи, яка відповідала б за безпеку дітей в інтернеті. Тому все роблять розрізнено, методом спроб і помилок, вважає експертка Марія Брестничка. За її словами, Національний центр безпечного інтернету — не державна структура, а канал, який тримається на зусиллях громадських організацій. Експерти кажуть, що держава має розв’язати проблему браку координації між установами.

За оцінкою Брестнички, повідомляють лише про 10% випадків. Система реагує недостатньо рано й вчасно, навіть коли є сигнал, сказала вона.