Нова директива про якість повітря: Суворіші стандарти та заходи в ЄС та Болгарії

Нова Директива (ЄС) 2024/2881 щодо якості атмосферного повітря та для більш чистого повітря для Європи має бути транспонована в болгарське законодавство до грудня 2026 року, з нею вводяться більш суворі стандарти для основних забруднювачів, нові вимоги до моніторингу та більш чіткі механізми інформування громадськості. Про це повідомили для БТА з Міністерства охорони навколишнього середовища та вод (МОСВ) у відповідь на поставлені запитання. Перероблений закон має на меті зменшити забруднення повітря в ЄС для чистого та здорового навколишнього середовища для громадян і досягти бачення Ради «нульового» забруднення до 2050 року. Ухвалено 24 квітня 2024 року з 381 голосом «за», 225 голосами «проти» та 17 голосами «утримався».

Директива остаточно схвалена Радою ЄС з навколишнього середовища 14 жовтня 2024 року та опублікована в Офіційному віснику ЄС 20 листопада 2024 року. Вона оновлює та модернізує європейську рамку якості повітря, об'єднуючи існуючі правила та встановлюючи амбітніші цілі щодо зменшення забруднення. Основною метою є поступове покращення якості повітря в Європейському Союзі до рівнів, які не є шкідливими для здоров'я людини, екосистем і біорізноманіття, відповідно до наукових рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та з метою ЄС «нульового забруднення».

Нові правила передбачають більш суворі гранично допустимі значення для основних забруднювачів, включаючи дрібнодисперсні частинки PM2.5 і PM10, а також діоксид азоту (NO₂), які мають бути досягнуті до 2030 року. Директива також запроваджує більш чіткі вимоги до планування заходів щодо покращення якості повітря, включаючи підготовку довгострокових планів і т. зв. «дорожніх карт» для районів з ризиком перевищення норм.

З МОСВ уточнили, що термін для транспонування нового закону – грудень 2026 року, і вже вживаються необхідні кроки для його дотримання. Європейські вимоги будуть введені через зміни до Закону про чистоту атмосферного повітря та у підзаконних нормативних актах, які регулюють гранично допустимі концентрації забруднювачів, моніторинг та інформування громадськості.

За моделлю, яка діє в Болгарії, основна роль у досягненні та підтриманні норм якості атмосферного повітря в населених пунктах належить місцевій владі, додають у МОСВ. При перевищенні муніципалітети зобов'язані розробляти програми якості повітря, в яких визначаються джерела забруднення, їхній внесок, а також заходи зі зменшення викидів. Нова директива передбачає, що ці інструменти будуть доповнені більш чіткими стратегічними планами та довгостроковими дорожніми картами.

Дані з річної доповіді про стан атмосферного повітря Виконавчого агентства з охорони навколишнього середовища (ІАОС) за 2025 р. показують, що дрібнодисперсні частинки продовжують залишатися основною проблемою для якості повітря в Болгарії. Основним джерелом цих забруднювачів є побутове опалення твердим паливом, яке формує близько 45 відсотків викидів PM10 і 71 відсоток викидів PM2.5 в країні.

Згідно з аналізом ІАОС, серед основних антропогенних джерел забруднення також є автомобільний транспорт, сільське господарство, виробництво електричної та теплової енергії та промисловість.

Незважаючи на це, в останні роки відзначається значний прогрес у зменшенні викидів низки забруднювачів. Порівняння з 2005 роком показує, що викиди діоксиду сірки зменшилися приблизно на 95 відсотків, оксидів азоту – на 59 відсотків, неметанових летких органічних сполук – на 36 відсотків, а дрібнодисперсних частинок PM2.5 – приблизно на 41 відсоток.

У той же час основним фактором забруднення повітря в багатьох болгарських містах залишається побутове опалення. У зв'язку з цим у низці муніципалітетів реалізуються проекти із заміни опалювальних приладів на твердому паливі на більш екологічні альтернативи. Вони фінансуються за програмою «Навколишнє середовище» 2021-2027 рр. через процедури «За чистіше повітря!» та «За чистіше повітря!»(2), метою яких є зменшення викидів дрібнодисперсних частинок від побутового опалення. За процедурами укладено договори про безповоротну фінансову допомогу з низкою муніципалітетів, серед яких Смолян, Пловдів, Бургас, Русе, Плевен, Враца, Відин, Хасково, Шумен та інші. Проекти передбачають заміну старих печей на дровах та вугіллі на альтернативні опалювальні системи, такі як пелетні пристрої, теплові насоси, газові або електричні опалювальні системи.

Моніторинг якості атмосферного повітря в країні здійснюється через Національну систему моніторингу навколишнього середовища, яка включає вимірювальні станції в різних населених пунктах. Дані з автоматичних станцій передаються в реальному часі до регіональних інспекцій з охорони навколишнього середовища та вод та до центрального диспетчерського пункту у Виконавчому агентстві з охорони навколишнього середовища.

Нова директива також робить акцент на більшій прозорості та інформованості населення. Передбачається введення більш уніфікованих і зіставних індексів якості повітря в державах-членах, а також більш чіткі попередження про ризики для здоров'я при високих рівнях забруднення.

У МОСВ зазначили, що національна система моніторингу якості атмосферного повітря в цілому відповідає чинним нормативним вимогам, але буде адаптована до нових європейських стандартів, введених директивою. У зв'язку з цим у вересні 2025 року підписано договір про виконання заходу підтримки «Покращення якості повітря шляхом модернізованої та визнаної національної системи вимірювання якості повітря та наукових партнерств» (ModAIRn), який реалізується в рамках Швейцарсько-болгарської програми співпраці за тематичною метою «Охорона навколишнього середовища та клімату».

Міністерство охорони навколишнього середовища та вод є програмним оператором програми, а Виконавче агентство з охорони навколишнього середовища є оператором програмного компонента. Проект передбачає аналіз технічного стану станцій моніторингу, заміну частини існуючих автоматичних станцій на нові, створення двох т. зв. «суперсайтів» для моніторингу та модернізацію обладнання в інших вимірювальних пунктах. Планується також розробка інтегрованої інформаційної системи та мобільного додатку, які надаватимуть у реальному часі інформацію про якість повітря та оцінку ризику забруднення для громадськості, інституцій та наукової спільноти. Очікується, що завдяки виконанню проекту національна система моніторингу та система передачі даних будуть модернізовані та приведені у відповідність до вимог переглянутої європейської директиви щодо якості атмосферного повітря.

У контексті європейського законодавства Болгарія вже була об'єктом процедур за порушення, пов'язані з якістю атмосферного повітря. У 2017 році Суд Європейського Союзу постановив рішення у справі C-488/15, порушеній Європейською комісією, яким встановив, що країна систематично перевищувала гранично допустимі значення для дрібнодисперсних частинок PM10 і не вжила достатньо ефективних заходів для покращення якості повітря.

У 2022 році Суд ЄС висловився і у справі C-730/19, пов'язаній з перевищеннями граничних значень для діоксиду сірки (SO₂) в південно-східному районі країни, встановивши порушення зобов'язань за європейським законодавством щодо якості атмосферного повітря. У січні цього року Європейська комісія припинила провадження проти Болгарії, після того, як країна вжила заходів для зменшення викидів у південно-східному районі. Провадження було розпочато в 2009 році, а в 2022 році Суд Європейського Союзу встановив, що граничні значення для SO₂ систематично перевищувалися. Згідно з даними, поданими Болгарією, у 2022, 2023 та 2024 роках вже досягнуто відповідності з денними та погодинними нормами для цього забруднювача.

Щодо питань механізмів контролю та санкцій у разі невиконання заходів з боку муніципалітетів, а також оцінки ризику нових кримінальних процедур проти Болгарії, у МОСВ зазначили, що тема є передчасною і перебуває у компетенції законодавця. У міністерстві додали, що нова директива передбачає обов'язкові кроки для досягнення поставлених стандартів, але й можливість дерогацій при доведеній неможливості досягнення норм у певні терміни.