Учителі, директори, університетські викладачі та експерти Міністерства освіти і науки (МОН) обговорили пропозиції щодо змін до Постанови про дошкільну освіту, які винесено на громадське обговорення. Мета зустрічі, ініційованої заступником міністра Танею Панчевою, полягає в ухваленні найкращих рішень, які допоможуть педагогам та будуть в інтересах дітей.

Центральною темою розмов стало впровадження загального національного інструментарію для відстеження розвитку дитини. Хоча спостереження є усталеною практикою в дитячих садках, використання різноманітних критеріїв створює труднощі. Єдина рамка, запропонована МОН, має на меті запровадити чіткі індикатори, не обтяжуючи вчителів зайвими адміністративними обов'язками, і водночас полегшуючи їхню щоденну роботу. Заступник міністра д-р Таня Панчева підкреслила, що кожен голос і думка будуть ретельно розглянуті, висловивши вдячність університетським фахівцям за їхню експертизу, а вчителям — за їхню щоденну відданість справі.

Педагоги з досвідом пілотування моделі високо оцінили ідею уніфікації підходів. На їхню думку, це забезпечить кращу порівнюваність даних та впевненість у роботі в різних регіонах країни. Під час зустрічі було зазначено, що вчителі вже приділяють значний час спостереженню за кожною дитиною, тому важливо, щоб нова єдина система допомагала в роботі, а не додавала додаткових завдань. Євгенія Костадинова, директор дирекції «Зміст дошкільної та шкільної освіти» в МОН, наголосила, що інструмент не призначений для діагностики, а для об'єктивного відстеження за шістьма ключовими напрямками:

  • Рухові навички;
  • Дрібна моторика;
  • Практичні навички;
  • Когнітивний розвиток;
  • Мовленнєвий розвиток;
  • Соціально-емоційний розвиток.

Експерти з Пловдивського університету імені Паїсія Хілендарського, які брали участь у розробці, зазначили, що завдання базуються на природній поведінці дітей у дитячому садку. Система пройшла масштабне тестування у 470 дитячих садках, охопивши 2100 дітей першої та ще 2100 дітей четвертої вікової групи, для чого було навчено близько 500 фахівців. Представники академічних кіл, зокрема з Софійського університету «Св. Климент Охридський», Фракійського університету та Шуменського університету, порушили важливі питання щодо уточнення завдань відповідно до вікових особливостей.

У дискусії взяли участь низка видатних викладачів та експертів:

  • Проф. Мілен Замфіров, проф. Весела Гюрова (Софійський університет «Св. Климент Охридський»);
  • Проф. д-р Маринела Міхова, проф. д-р Петя Караіванова (ВТУ);
  • Проф. д-р Владіміра Ангелова, проф. д-р Юрій Янакієв, д-р Ніколай Ніколов (ПУ «Паїсій Хілендарський»);
  • Проф. д-р Янка Стоіменова, доц. д-р Вяра Цветанова (ЮЗУ);
  • Проф. д-р Пепа Мітєва (Бургаський вільний університет), проф. д-р Румяна Папанчева (Проф. д-р Румяна Папанчева з Бургаського університету);
  • Проф. Чавдар Сотіров (Шуменський університет) та проф. Генчо Вълчев (Фракійський університет).

Своїми думками під час зустрічі поділилися також численні директори та вчителі, серед яких Петя Йосіфова (член Ради директорів Союзу керівників у системі народної освіти), Петя Радєва, Анелія Божанова, Симона Дамянова, Емануела Лозанова та Ангеліна Султова. Нагадуємо, що проєкт змін до Постанови, опублікований МОН, також спрямований на покращення мовної підготовки, щоб гарантувати повноцінну інтеграцію дітей під час вступу до першого класу.