3 листопада 2026 року правоохоронці семи країн вилучили понад 100 серверів компанії. За даними слідства, вона продавала злочинним групам готові фальшиві платформи для торгівлі. Заарештовано сімох людей. Можливі жертви — у понад 50 країнах.

Операцією керувала прокуратура німецького міста Ітцегое. Їй допомагали Європол і Євроюст. Долучилися правоохоронці Албанії, Кіпру, Фінляндії, Німеччини, Ізраїлю, Косова та Північної Македонії. Обшуки провели на 17 об'єктах, зокрема в кол-центрі в Косові. За оцінками, збитки перевищують 4 мільйони євро.

Постачальник фальшивих сайтів для інших груп

Європол і Євроюст називають таку модель «злочин як послуга». За їхніми даними, компанію, яку керували з Кіпру та Ізраїлю, жертв напряму не обманювала. Вона постачала іншим злочинним групам фальшиві сайти для торгівлі криптовалютами, валютою та акціями.

Ці групи тримали кол-центри в Албанії, Косові та Північній Македонії. Одні робили технічну частину, інші розмовляли з людьми по телефону й збирали гроші.

Розслідування почалося 2022 року. Тоді німецька родина повідомила, що не може зняти гроші з інтернет-платформи. Перша акція того ж року завершилася двома арештами. Аналіз даних виявив ще сімох підозрюваних, серед них — керівників кол-центрів. Друга акція 2025 року дала нові арешти та вилучені кошти. Вона також вивела на постачальника технічної основи. Акція проти самої компанії відбулася через чотири роки.

Від реклами до заблокованих виплат

За описом Європолу та Євроюсту, схема починалася з шахрайської реклами. Вона обіцяла швидкий і великий прибуток. Рекламу запускали через партнерський маркетинг — коли посередникам платять за кожну залучену людину. Дані тих, хто залишав заявку, продавали кол-центрам. Звідти людям телефонували з «інвестиційними пропозиціями».

Жертва переказувала невелику суму й бачила в особистому кабінеті вигадані прибутки. Тому сайт здавався надійним. «Брокери» користувалися цими цифрами та психологічним тиском, щоб отримати більші внески.

Коли людина просила повернути гроші, оператори тягнули час, потім переставали відповідати й зникали.

Бельгійський наглядовий орган із фінансових послуг описує такий самий фінал докладніше. Його слова наводить матеріал міжнародної юридичної компанії. За цими даними, інколи на початку дозволяли невеликі виплати, щоб здобути довіру. Більші суми блокували, посилаючись на «податкові зобов'язання», комісії або перевірку безпеки. Типова початкова сума — близько 250 євро.

Поради Європолу, як не потрапити на криптошахрайство

Європейський центр боротьби з кіберзлочинністю при Європолі підготував поради проти криптошахрайства. Над ними працювали разом із Європейською банківською федерацією, а також іспанськими банками та поліцією. Ознаками шахрайства там названо:

  • прибуток, який здається надто вигідним, щоб бути правдою
  • тиск: мовляв, таку нагоду не можна згаяти
  • шахрайську рекламу в інтернеті та соцмережах
  • небажані пропозиції електронною поштою, у мережах або телефоном — інколи від «друга», знайомого із застосунку чи фальшивої криптокомпанії
  • прохання переказати гроші на іншу адресу, яку контролюють злочинці

Бельгійський наглядовий орган додає ще кілька ознак: обіцянку прибутку щонайменше 10% без ризику, вимогу негайно ухвалити рішення, оплату на чужі рахунки або в криптовалюті. Внесок у криптовалюті зазвичай неможливо повернути, попереджають автори порад Європолу.

У бельгійському прикладі є й другий етап. Після втрати грошей «компанії з повернення коштів» видають себе за представників влади чи адвокатів і вимагають нових платежів.

Імен сімох заарештованих не оприлюднили. Їх затримали для передачі або екстрадиції до Німеччини, де, як очікують, їх судитимуть. Дві спільні слідчі групи продовжують працювати над пов'язаними справами. Одна складається зі слідчих Німеччини, Польщі й Албанії, друга — Албанії та Косова.