Економічна та соціальна рада (ЕСР) Болгарії виступила проти пропозиції Ірландського головування в Раді ЄС скоротити бюджет союзу на 2028–2034 роки на 8%. Про це йдеться в декларації ради. Рада просить зберегти гроші на згуртованість і на Спільну аграрну політику (САП), а регіонам на східному кордоні ЄС, зокрема Причорномор'ю, дати окрему підтримку.

Цей матеріал продовжує нашу попередню публікацію про 17 держав ЄС, серед яких Болгарія. Вони попросили не чіпати гроші на сільське господарство та на згуртованість у наступному довгостроковому бюджеті союзу.

Декларацію ухвалили консенсусом організації роботодавців, профспілки та громадські організації. За оцінкою ЕСР, скорочення на 8% ставить під загрозу здатність ЄС стабільно й адекватно реагувати на зростання економічних, соціальних і геополітичних викликів.

Пропозицію щодо Багаторічної фінансової рамки, тобто довгострокового бюджету союзу, минулого тижня внесла Ірландія. Вона нині головує в Раді ЄС за ротацією, повідомило БТА. За її пропозицією, бюджет буде приблизно на 140 млрд євро меншим за початковий варіант Європейської комісії. Той становив майже 1,985 трлн євро. Найбільше скорочення стосується конкурентоспроможності та розвитку.

ЕСР не погоджується зі скороченням Європейського фонду конкурентоспроможності на 13%, програми «Горизонт Європа» — майже на 10%, а Інструменту єднання — на 14%. За оцінкою ради, скорочення останнього може загрожувати економічній безпеці, бо критична інфраструктура стає дедалі вразливішою.

На думку ради, згуртованість і САП мають і далі лишатися основою європейського фінансування. Для розвитку сільських районів, наголошує вона, потрібен окремий бюджет. Якщо скорочень усе ж не уникнути, вони мають бути цілеспрямованими й пропорційними, а не однаковими для всіх.

ЕСР хоче, щоб Європейський соціальний фонд плюс (ЄСФ+) лишився окремим інструментом. Гроші на зайнятість, соціальне залучення та навички потрібно зберегти. Рада також наполягає на швидших переговорах щодо бюджету.

Вона заперечує й проти нових власних доходів ЄС, які пропонують отримувати від Європейської системи торгівлі викидами та від акцизів на тютюн. За словами ЕСР, вони непропорційно сильно вдарили б по менших державах-членах, зокрема по Болгарії.

Рада просить залишити правило N+3 для використання європейських грошей замість запропонованого N+1.

ЕСР підтримує включення Соціального плану для клімату. Водночас країни-члени, вважає вона, мають самі вирішувати, чи переказувати гроші із Соціального фонду для клімату до національних і регіональних партнерських планів. Рада просить переглянути другу систему торгівлі викидами (ETS2) і відкласти її запровадження щонайраніше до 2030 року. Також вона просить відкласти вимоги Регламенту про викиди метану.

Через нестабільну геополітичну ситуацію регіони на східному кордоні потребують окремої підтримки, вважають в ЕСР.

Ірландський компроміс не влаштовує ні Німеччину та країни, які хочуть великих скорочень, ні Францію та держави, що наполягають на «амбітному» бюджеті. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступає за значні скорочення, а Париж хоче суттєвих нових власних доходів для бюджету ЄС. У середу Єлисейський палац назвав ці доходи «абсолютно необхідною умовою» для угоди.