Лише два дні тому Болгарія вперше в історії тріумфувала на «Євробаченні», і стало зрозуміло, що наступного року ми прийматимемо найбільший пісенний конкурс у Європі. Ще до того, як вщухли емоції, почалися жваві суперечки – чи буде це виграшний крок для країни, чи дорогий каприз у момент серйозних економічних викликів? Держава та БНТ уже оголосили про початок підготовки, вбачаючи в господарстві величезний шанс, а найбільші міста країни висловили готовність прийняти подію. Водночас критики запитують: чи є сенс виділяти значний державний ресурс на шоу, коли на нас чекають такі невідкладні проблеми?

Хто правий, а хто помиляється? Щоб знайти більш об'єктивну відповідь, найлогічніше поглянути на те, що показує досвід останніх господарів «Євробачення».

Відень 2026: "грандіозно, але економічно"

Організація «Євробачення 2026» у Відні керується девізом громадського телебачення ORF – "грандіозно, але економічно". Фінансова модель спирається на офіційне дослідження економічного інституту ECO Austria, замовлене Федеральним міністерством економіки, енергетики та туризму. Загальний бюджет події становить близько 36 мільйонів євро, до яких входить гарантований внесок у розмірі 5 мільйонів євро від Європейської мовної спілки (EBU), а також участь національних громадських телеканалів. Основну частину тягаря бере на себе місто Відень, яке затвердило інвестиційну стелю у 22,6 мільйона євро для допомоги ORF у технічному виробництві, логістиці та будівництві супутніх зон, таких як "Eurovision Village", "Euroclub" та "EuroCafé". Зрештою, чисті витрати для держави та муніципалітету досягають приблизно 31 мільйона євро.

Відень виграв право на проведення в конкуренції з Інсбруком головним чином завдяки наявній інфраструктурі та нижчому фінансовому ризику. Місто використовує багатофункціональний "Wiener Stadthalle" місткістю до 16 000 глядачів, який уже приймав конкурс у 2015 році і має більшу частину необхідного обладнання. Це усуває потребу в нових масштабних інвестиціях і відчутно зменшує витрати для платників податків.

Хоча прямі доходи від квитків і спонсорів не повністю покривають бюджет, економічний ефект для країни є дуже позитивним. Згідно з аналізом ECO Austria, подія генерує близько 57 мільйонів євро завдяки приблизно 88 000 додаткових відвідувачів – туристів, фанатів і делегацій. Близько 52 мільйонів євро з цієї суми залишаються безпосередньо в австрійській економіці, переважно в готельно-ресторанному бізнесі, міському транспорті та роздрібній торгівлі.

Офіційні підрахунки показують, що кожне вкладене 1 євро приносить близько 1,70 євро доданої вартості. Таким чином, Відень посідає місце серед господарів з найвищою віддачею від інвестицій у «Євробачення».

Базель 2025: бустер для місцевого туризму

Базель виграв перегони за право проведення у Женеви, спираючись на своє стратегічне розташування на перехресті між Швейцарією, Німеччиною та Францією, а також на сучасну інфраструктуру конгрес-центру "MCH Messe Basel". Серйозним аргументом є також стабільна фінансова підтримка з боку місцевої влади.

Кантон "Базель-Штадт" затвердив офіційний бюджет у розмірі 35 мільйонів швейцарських франків (близько 37 мільйонів євро). Кошти спрямовані на інфраструктуру, безпеку та супутні заходи навколо конкурсу – зони для вболівальників, культурну програму та покращення транспортної організації.

Під час «Євробачення» понад 190 000 людей відвідали офіційне "Eurovision Village". Фінансові звіти реєструють відчутне зростання заповнюваності готелів та обороту роздрібної торгівлі в усьому трикордонному регіоні. Хоча політичні дебати щодо використання державних грошей не вщухають, місцева влада відзначає позитивний локальний економічний ефект і значну додану вартість для бізнесу.

Мальме 2024: чиста вигода для міста та регіону

Мальме було обрано господарем переважно через успішний досвід 2013 року, компактну та сучасну "Malmö Arena" та чудове сполучення з Копенгагеном через міст Ересунн. Ці фактори дозволили оптимізувати витрати на логістику та безпеку порівняно зі Стокгольмом.

Місто інвестувало близько 4,5 мільйона євро безпосередньо в безпеку події, а до початкового бюджету додалося ще 2 мільйони євро у зв'язку з підвищеним профілем ризику. Окремо було передбачено 580 000 євро для "Eurovision Village", 160 000 євро на комунікаційні кампанії та 290 000 євро на декорації та волонтерські ініціативи.

Загальний туристичний оборот під час конкурсу досяг 38,5 мільйона євро. В офіційних зонах було зафіксовано 159 680 відвідувань, а 51 430 іноземних туристів прибули з 80 країн. Кінцевий баланс був явно на користь Мальме – економічний ефект оцінюється приблизно у 38,5 мільйона євро чистої вигоди для місцевої економіки, плюс приблизно 5,5 мільйона євро доходів для сусіднього Копенгагена, згідно з даними Департаменту торгівлі та туризму Мальме та аналізом "Cross-Border Magazine".

Ліверпуль 2023: утричі більше доходів, ніж витрат

Ліверпуль виграв національний конкурс на проведення, випередивши Глазго. Місто переконало журі своїм престижним статусом "Міста музики" ЮНЕСКО, сильною культурною ідентичністю та відповідною інфраструктурою "M&S Bank Arena".

Загальні витрати на організацію оцінюються приблизно у 24 мільйони британських фунтів (приблизно 27,5 мільйона євро). Фінансування було розділено між міською радою, урядом Сполученого Королівства та BBC, що зменшило індивідуальний ризик для кожної зі сторін.

Економічний ефект був вражаючим. За даними "Mastercard", загальний поштовх для місцевої економіки сягнув 55 мільйонів фунтів (близько 63 мільйонів євро). Ресторани зафіксували зростання обороту на 11%, а бари – на 6%. Зрештою, доходи майже потроїли зроблені витрати, перетворивши Ліверпуль на одного з найуспішніших господарів конкурсу останніми роками.

Турин 2022: рекламний ефект на понад 100 млн євро

Турин переміг Мілан і Рим у битві за право проведення завдяки високотехнологічному залу "PalaOlimpico", багатому досвіду міста в організації великих спортивних і культурних подій (включаючи Зимові Олімпійські ігри 2006 року) та готовності місцевої влади цілеспрямовано інвестувати в проект.

Загальні витрати на «Євробачення 2022» склали близько 14–15 мільйонів євро, наданих муніципалітетом і регіоном П'ємонт. Подія принесла прямий, непрямий та індукований економічний ефект у розмірі 22,8 мільйона євро – переважно через туризм, послуги та додаткову зайнятість.

Ще вражаючим є рекламний ефект: вартість міжнародної медіа-експозиції для Турина оцінюється у 66 мільйонів євро – сума, яку місто повинно було б заплатити, якби хотіло досягти такої ж видимості за допомогою традиційних рекламних кампаній. Таким чином, комбінований економічний і медійний вплив перевищив 100 мільйонів євро. Згідно з аналізом, кожне 1 євро, витрачене туристами, генерує близько 2,08 євро в місцевій економіці – чіткий знак дуже позитивного результату.

Що показують цифри і що це означає для Болгарії?

Огляд останніх видань «Євробачення» показує, що економічна логіка конкурсу далеко не вичерпується питанням "виграємо ми чи втрачаємо за бюджетним рахунком". У більшості випадків прямі витрати держави та муніципалітетів компенсуються – а часто і багаторазово – створеною економічною активністю та довгостроковою рекламною цінністю для міста та країни.

Тенденція більш ніж зрозуміла: конкурс перетворюється на інструмент туристичної та економічної активації, де найбільший "прибуток" часто полягає не в безпосередньому бюджетному профіциті, а в стійкому ефекті на видимість, імідж і привабливість дестинації. Умовами успіху є ретельне планування, використання існуючої інфраструктури та прозорість витрат.

А чи вдасться Болгарії отримати максимальну користь від проведення найбільшого пісенного конкурсу в Європі? Відповідь залежить від нашої підготовки – від того, чи будемо ми дивитися на «Євробачення» як на витрату, чи як на інвестицію в майбутній імідж та економіку країни.