Зміна клімату забирає тисячі людських життів у Болгарії. У 2025 році прямі економічні збитки від неї можуть перевищити 1 мільярд євро. Це приблизно 1 відсоток валового внутрішнього продукту країни, або майже 140 євро на кожного жителя. Такі дані наводить новий звіт команди болгарських науковців, який координує Net-Zero Lab при економічному факультеті Софійського університету імені Святого Климента Охридського.

Спека, посухи та раптові повені в Болгарії вже не поодинокі випадки, а ознака того, що клімат країни змінюється надовго, попереджають автори звіту «Дослідження вразливості до кліматичних змін та їхніх наслідків у Болгарії: спільна національна оцінка». Доступ до документа отримало БТА. Над звітом працювала команда науковців із різних галузей.

За індексом CCPI за 2025 рік, який показує, наскільки добре країни справляються зі зміною клімату, Болгарія посідає 50-те місце із 64 країн. Слабкий результат країна показує за викидами парникових газів, дуже слабкий — за кліматичною політикою та споживанням енергії, середній — за часткою відновлюваної енергії.

Середня річна температура в Болгарії за 1991–2020 роки приблизно на 0,8 градуса вища, ніж за 1961–1990 роки. Найпомітніше потепління на півночі країни та влітку, йдеться у звіті. Спекотних днів і ночей зараз 10–20, але до кінця століття їх може стати 50–60 — незалежно від того, який сценарій викидів у підсумку реалізується.

За сценарієм із високими викидами середня річна температура в Болгарії до кінця століття сягне близько 14,1 градуса за Цельсієм. Наразі таке значення — виняток навіть для найтепліших південних регіонів країни. Фактично клімат усієї Болгарії «переміститься» на кілька сотень кілометрів південніше, пояснюють науковці.

Річна кількість опадів залишається приблизно такою самою. Але за цією стабільністю ховається повна зміна їхнього характеру. Слабкого й помірного дощу стає менше, а зливи та небезпечні опади трапляються значно частіше. На узбережжі Чорного моря та на сході Болгарії екстремальні опади почастішали на 60–75 відсотків після 1991 року. З'явилася й нова модель — сухе літо в поєднанні з концентрованими осінніми дощами. Саме вона стоїть за частішими раптовими повенями. Лиха в районі Карлово у 2022 році, у Царево — у 2023 та 2025 роках, і в Елените у 2025 році якраз підтверджують ці прогнози, зазначають автори звіту.

Спека — головна, але недооцінена причина надлишкової смертності в Болгарії, свідчить звіт. У 2023 році з нею пов'язали 1670 смертей — 229 на мільйон людей, це другий найвищий показник у Європі. А у 2024 році кількість смертей, пов'язаних зі спекою, зросла вже до 3414. Смертність серед людей старших за 65 років через спеку зросла більш ніж на 150 відсотків порівняно з періодом 1990–2000 років. Непропорційно постраждали жінки та люди старші за 80 років, зазначають дослідники.

Міста додатково посилюють ці ризики, показує звіт. У Софії влітку температура піднімається в середньому на 2,5 градуса вище фонової — це перегрів, через який щосезону трапляється близько 95 додаткових смертей. 77 відсотків жителів столиці не мають поруч достатньо зелених зон, а дерева вкривають трохи більше 10 відсотків території міста. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, якщо це покриття зросте до 30 відсотків, літня смертність могла б впасти приблизно на 40 відсотків, зазначають експерти.

За сценарієм із високими майбутніми викидами кількість смертей, пов'язаних зі спекою, може зрости до 3463 на рік у період 2071–2099 років — порівняно з приблизно 1150 зараз. Якщо викиди обмежити, ця кількість може залишитися на рівні близько 1742, підрахували автори звіту.

Втрати Болгарії від зміни клімату — це не лише одноразові збитки від посух, спеки, повеней і пожеж. Вони позначаються на продуктивності економіки, державних фінансах, інфраструктурі та доходах сімей у довшій перспективі. За розрахунками Європейського агентства з навколишнього середовища, якщо країна не вживе додаткових заходів для адаптації, до 2050 року вона може втратити через клімат від 1 відсотка (за оптимістичним сценарієм) до 3,5 відсотка (за песимістичним) свого реального валового внутрішнього продукту.

Страхування від кліматичних ризиків покриває менш ніж 50 відсотків випадків, попри зростання збитків за останні два десятиліття, показує звіт. За незалежними оцінками, лише близько 8 відсотків домогосподарств у Болгарії мають таке страхування.

Днів із посухою зараз 50–60, але після 2037 року їх може стати 70–80 і навіть більше. Найбільше постраждають райони Пловдива, Ямбола, Сандански та Русе, прогнозують науковці. У Добруджі — яку називають житницею Болгарії — проблема не стільки в поступовому потеплінні, скільки в різкому зростанні різниці між окремими роками та в тому, що взимку ґрунт погано «заряджається» вологою.

Річний приріст лісу в Болгарії може впасти на 3,5 мільйона кубічних метрів — це 42 відсотки від нинішнього річного видобутку деревини, зазначає звіт. Понад 60 відсотків лісових оселищ у мережі «Натура 2000» уже перебувають у поганому та незадовільному стані. Захисні лісосмуги на північному сході Болгарії деградують через посухи, що додатково послаблює захист, який вони дають, пишуть автори.

Головний висновок команди науковців такий: Болгарія формально привела свою кліматичну політику у відповідність до європейських правил, але на практиці застосовує її важко. Серед головних причин науковці називають короткострокове планування, часту зміну рішень, слабкі спроможності адміністрації та залежність від європейського фінансування проєктів.

У Болгарії немає національного реєстру збитків від кліматичних лих, а модель фінансування реагує лише після того, як лихо вже сталося, замість того щоб запобігати йому заздалегідь, зазначають автори звіту. Державний бюджет наразі слабко враховує кліматичні ризики — і це питання стає ще важливішим після того, як Болгарія з 1 січня 2026 року приєдналася до єврозони.

Звіт — результат роботи команди науковців із Національного інституту метеорології та гідрології, Інституту біорізноманіття та екосистемних досліджень при Болгарській академії наук, Софійського університету імені Святого Климента Охридського, Національного центру громадського здоров'я та аналізів і Технічного університету в Софії. За словами авторів, це перша настільки детальна загальна оцінка впливу зміни клімату на природу, господарську діяльність і здоров'я людей у Болгарії.