Боржники мають вчасно дізнаватися про свій борг. Вони повинні встигнути сплатити його, розстрочити або оскаржити — до того, як на їхнє майно накладуть арешт чи заборону на відчуження і до того, як його продадуть. Таку пропозицію подала Палата приватних судових виконавців (КЧСІ). Пакет пропозицій надіслали міністру юстиції 28 вересня. Чи дійде справа до закону, ще не вирішено.

Нерідко боржник дізнається про справу, лише коли його рахунок або пенсію вже заблокували. До того часу витрати наростають, і навіть невеликий борг стає більшим. Неоплачений рахунок на 50 євро може стати великою проблемою для сімейного бюджету.

Гасло пакета — «Превенція замість примусу». Перша пропозиція: поки триває початковий етап добровільного врегулювання, майно боржника не чіпають. Ніяких арештів, заборон на відчуження чи розпродажу. Боржник отримує інформацію про вимогу. Його скеровують до адвоката й повідомляють, чи має він право на безоплатну правову допомогу. Хто не може заплатити одразу, може попросити відстрочку або розстрочку. Якщо боржник не згоден із сумою, він має право заперечити.

Суд залишається в процедурі. Якщо боржник не платить і не заперечує, складають протокол. На його підставі суд видає виконавчий лист.

КЧСІ також пропонує, щоб приватні виконавці засвідчували факти й обставини. Згодом їх можна буде подати в суді як докази. Йдеться про спори через неякісний ремонт, потоп, шум, відключення електрики або публікації в інтернеті. За потреби до протоколів додаватимуть аудіо- чи відеозаписи.

Третя пропозиція — добровільні електронні торги. На них власник сам вирішує продати своє майно. Мета — прозоріша процедура, краща ціна і ніякого примусового продажу. Палата хоче й інших змін у системі, з огляду на досвід інших європейських країн.

«Щороку б'ються нові й нові рекорди за кредитами, кризи приходять раптово й без попередження», — сказав голова КЧСІ Георгі Дичев. За словами палати, через війни, дорогу нафту та зростання державного боргу захист людей від фінансової пастки стає ще важливішим. Дичев пояснив, що в інших країнах примус — крайня міра. Він вважає, що пропозиція може зменшити витрати й кількість судових спорів, а не збільшити доходи виконавців.

Дичев виступив на спільному семінарі КЧСІ з румунською палатою виконавців у Бухаресті. У Румунії добровільне врегулювання боргів закріплене в законі приблизно з 2000 року. Після фінансової кризи 2008–2010 років Національний банк Румунії провів інформаційні кампанії та висунув законодавчі ініціативи проти ризиків швидких кредитів. За словами румунських виконавців, якщо борг менший за 2000 євро, заборону на відчуження нерухомості там не накладають.

Документи надсилають на постійну адресу боржника. Якщо його не вдається знайти або він відмовляється їх брати, за певних умов документи кладуть у поштову скриньку. Так він встигає дізнатися, поки його гроші не заблокували. «Ми стежимо за майном, а не за особою», — так про свій підхід кажуть румунські виконавці.

Голова румунської палати Богдан Магіяр пояснив, що справи про борги між фірмами становлять менше половини виконавчих проваджень. Проте за ними стягують більше, ніж за боргами фізичних осіб.

На публічному обговоренні 16 червня пропозиції підтримали представники Софійського міського суду, Болгарської торгово-промислової палати, споживчих організацій і громадських об'єднань. Омбудсманка Велислава Делчева запропонувала зробити добровільну процедуру обов'язковою для боргів перед комунальними компаніями. Як приклад вона навела Сербію.

З румунськими колегами обговорили й особисте банкрутство. КЧСІ поки що не хоче, щоб приватні виконавці в Болгарії вели такі провадження. У Румунії закон про особисту неплатоспроможність діє з 2018 року. Відтоді до 2026 року було близько 900 проваджень. У 2025 році подали 230 заяв, а за перші чотири місяці 2026 року їх уже понад половина від цієї кількості. Банкрутство не списує борг автоматично. Оцінюють фінансовий стан людини, і якщо його схвалюють, складають план погашення боргу. Якщо людина його не виконує, захист може скасуватися, а примусове стягнення триває далі.