Учені вихваляють "Проєкт "Аве Марія"" за точну науку – з кількома важливими застереженнями

Через два тижні після виходу в кіно фільм "Проєкт "Аве Марія"" з Раяном Гослінгом продовжує викликати коментарі серед наукової спільноти. Екранізація бестселера Енді Вейра, яка вже має 95% схвалення в "Rotten Tomatoes", оцінена як продукція, яка значною мірою представляє наукові деталі коректно – хоча і з кількома чітко розпізнаваними винятками. Стрічка відстежує історію молекулярного біолога, відправленого на односторонню місію до зоряної системи Тау Кита, щоб зрозуміти, чому Сонце слабшає через вигаданий мікроорганізм, названий "астрофаг". У рецензії "New York Times" експерти визначають фільм як серйозну "hard sci-fi", яка "переоцінює в науці, але не без пропусків".

Де фільм міцно стоїть на науці

Астрофізик Жаклін МакКлірі, доцент фізики в Північно-Східному університеті, підкреслює, що у фільмі астрофізика, орбітальна механіка та космічне інженерство "представлені дивовижно коректно". Космічний корабель, що обертається, який створює штучну гравітацію через відцентрову силу, на її думку, базується на "повністю класичній, загальноприйнятій фізиці". Представлення уповільнення часу – ефект, при якому астронавт, що рухається з високою швидкістю, переживає час інакше, ніж люди на Землі – також отримує високу оцінку за наукову точність.

Астроном Венді Фрідман з Чиказького університету, лауреат Національної медалі за науку, ділиться з журналом "Science", що вражена "наскільки добре фільм показує, як насправді робиться наука". Вона зазначає: "Він працює в команді, а наука – глибоко колективне починання, тому мені дуже сподобалося, як була показана наукова робота у фільмі". На її думку, образ наукового середовища, з обговореннями, сумнівами та перевіркою гіпотез, набагато ближчий до реальності, ніж типові голлівудські кліше.

Межа, де фантастика заміщує факти

Найбільше наукове припущення в історії – сам астрофаг – вигаданий мікроорганізм, який "висмоктує" енергію із зірок. МакКлірі вказує на "невідповідність з кількома порядками" між кількістю енергії, яку реальний мікроб міг би акумулювати, та гігантською потужністю випромінювання Сонця, порядку 10^26 джоулів в секунду. Іншими словами – масштаб, в якому астрофаг впливає на зірку, значно перевищує відомі біологічні можливості.

Молекулярний біолог Тіна Хессман Сей в статті для "ScienceNews" нагадує, що одноклітинні організми дійсно можуть виживати при екстремальних умовах – сильно кислому середовищі, радіації, глибоких океанських отворах. Але вона підкреслює, що не "знає жодного організму, який би витримував одночасно крайню спеку та сильний холод, тим більше щоб виживав у вакуумі космосу". З цієї точки зору біохімія астрофага – скоріше зручний сюжетний інструмент, ніж реалістична гіпотеза.

Спеціаліст з наук про Землю Керолін Гремлінг звертає увагу і на швидкість, з якою астрофаг затемнює Сонце – близько 10% спаду світності за 30 років. В реальній астрофізиці подібна зміна природним шляхом зайняла б приблизно мільярд років. "Але наукова фантастика любить прискорювати процеси для драматичного ефекту", – визнає вона, підкреслюючи, що інакше драматургія була б неможливою.

НАСА також знаходить привід для уточнення, коли у фільмі натякається, що команда чекає інструкцій від "Deep Space Network" (Мережі далекого космічного зв'язку). Агентство нагадує, що реальна DSN забезпечує майже безперервний зв'язок з космічними апаратами і не працює за принципом "періодичних вікон", як показано на екрані.

Історія про наукове мислення, яку вчені розпізнають як свою

Незважаючи на творчі свободи навколо астрофага, багато фахівців розпізнають глибшу істинність у тому, як фільм показує сам науковий підхід. МакКлірі зазначає, що партнерство між героєм Грейсом та його позаземним союзником Рокі вловлює щось ключове в роботі дослідників: "Ти готовий долати величезні бар'єри – мови, культури, навіть біології – щоб працювати разом над по суті інтелектуальною проблемою". Це, на її думку, дуже нагадує реальні міжнародні наукові колаборації.

Фрідман розвиває цю ідею, підкреслюючи, що персонаж Гослінга підходить до задач "надзвичайно продумано і методично". "Ось ідея, ось гіпотеза – давайте її перевіримо" – саме ця логіка, а не образ "геніального одинака", домінує у більшій частині сюжету. Для багатьох вчених саме це робить фільм особливо цінним: не ідеальна фізика в кожній деталі, а повага до реального процесу пошуку відповідей.