Болгари шанують сьогодні звичай Баба Марта, який має тисячолітню традицію. На це свято кожен дарує близьким спеціальний амулет, який називається „мартениця“, для здоров'я та сили протягом наступного року. Мартениці виготовляються тільки на 1 березня, коли, згідно з болгарським народом, починається новий господарський рік.

1 березня люди, дерева і тварини прикрашаються заради здоров'я та успіху мартеницями, виготовленими з переплетеної білої та червоної нитки. Їх носять або до 9 березня – церковного свята святих 40 мучеників, або до 25 березня – Благовіщення. Мартеницю можна зняти і при першому побаченні лелеки, ластівки, зозулі або квітучого дерева.

Мартениці виготовляються обов'язково з двох переплетених ниток – червоної та білої. У деяких районах країни нитки тільки червоні, а в інших – різнокольорові, але з переважанням червоного. Цей колір, згідно з народним повір'ям, має силу сонця і дає життєвість кожній істоті. Білий колір символізує чистоту, невинність і радість. У болгарських традиціях біле – це і знак краси, а червоне – колір життєвості, здоров'я та любові, перемоги, життя і хоробрості, світла, сонця, що сходить і заходить.

Згідно з легендами, першу мартеницю зробила Ахінора, дружина хана Аспаруха, у другій половині сьомого століття, коли Аспарух перейшов Дунай і відкрив для болгар землі навколо Балкан. Ахінора довго чекала свого коханого і, нарешті, зав'язала на ніжку ластівки переплетену білу та червону нитку і пустила пташку передати її послання здоров'я та любові.

Цей старовинний, найімовірніше, язичницький звичай вважається унікальною болгарською традицією, хоча в дещо зміненому вигляді присутній і в Румунії. Там мартениця називається „марцишор“ і носиться тільки жінками, а в Північній Греції її носять тільки діти як браслет, зроблений з переплетеної білої та червоної нитки. Звичай зберігається і в близьких країнах, куди переселялися болгари протягом століть – відзначається в південних частинах Молдови, де живуть етнічні болгари.

Звичай прикрашати мартеницею поширений не тільки в Болгарії, але також і в інших балканських країнах. У 2017 році його внесено до списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства як спільну номінацію від Болгарії, Румунії, Молдови та Республіки Північна Македонія. З болгарського боку участь у підготовці кандидатури взяла проф. д-р Албена Георгієва – експерт з Інституту етнології, етнографії та фольклористики з Етнографічного музею при БАН.

Цікаві і звичаї у нас, пов'язані з мартеницями. У районі Разграда вранці на сході сонця кожна господиня кидає червону тканину на одне з плодових дерев у саду, „щоб розсмішити Бабу Марту“. У Троянському 1 березня перед сходом сонця господині кожного дому прив'язують червону вовну до замків дверей, до фруктових дерев, до рогів худоби. У Хасковській області баба, яка рано до світанку зав'язує мартениці дітям з родини, одягається повністю в червоний верхній одяг.