Україна прагне посилити свій військовий та політичний тиск на Москву, водночас намагаючись впливати на найближче оточення російського президента Володимира Путіна. У своєму вечірньому зверненні за 1598-й день повномасштабної війни український глава держави Володимир Зеленський заявив, що його країна представила конкретні пропозиції щодо того, як наблизитися до мирного вирішення.
"Ми виклали пропозиції щодо того, як наблизитися до миру, і маємо підтримку не лише серед наших партнерів, а й у власному оточенні російського президента Володимира Путіна. Вони розуміють, що відбувається, і що миру немає альтернативи", - наголосив Зеленський.
У цьому ж зверненні він повідомив, що підписав указ про створення спеціального командування у Збройних силах України, яке відповідатиме за далекобійні удари на території Росії. Нова структура має на меті сконцентрувати планування та керівництво цими операціями, щоб посилити тиск на російські позиції та підвищити ефективність по всій лінії фронту.
На чолі нового командування стає генерал Дмитро Волошин, який до цього моменту є командиром 8-го повітряно-десантного штурмового корпусу. Цим призначенням Київ демонструє намір використовувати досвід десантних та штурмових частин в управлінні далекобійними ударами.
З весни Україна значно активізувала атаки по цілях глибоко в російському тилу та на окупованих територіях, зокрема в Криму. На півострові було оголошено надзвичайний стан через гостру кризу з пальним та тяжкі ураження енергетичної інфраструктури після серії ударів по підстанціях.
У відповідь на кризу російський "Червоний хрест" повідомив, що організовує роздачу гуманітарної допомоги для вразливих жителів Криму, які постраждали від обмежень та перебоїв у постачанні.
Україна почала атакувати й танкери, що намагаються прорвати блокаду та доставити пальне на півострів. За даними Києва, лише за останні 120 годин було уражено 48 плавзасобів, більшість із яких — танкери, пов'язані з тіньовим флотом Росії.
Українські дії отримують підтримку Сполучених Штатів. Під час зустрічі НАТО в Анкарі американський президент Дональд Трамп визначив ці удари як ескалацію, проте таку, яка, на його думку, "веде до кінця війни".
Паралельно з цим у Сенаті США повідомили, що досягнуто домовленості з Білим домом про посилення тиску на Росію через вторинні санкції. Ініціатива, очолювана республіканцем Ліндсі Гремом та демократом Річардом Блументалем, підтримана й іншими представниками обох партій і обговорюється вже більше року.
Агенція Bloomberg нагадує, що остаточний текст все ще не опублікований і незрозуміло, чи є зміни порівняно з початковими ідеями. Серед ранніх пропозицій фігурували мита до 500% для держав, які продовжують торгувати з Росією.
У заяві сенаторів зазначається, що Москва посилює удари по цивільному населенню України і що їхня ініціатива має на меті створити інструмент, який "гарантує солону ціну" для тих, хто купує російську нафту і таким чином фінансує ці атаки.
Сенатор Ліндсі Грем зустрівся із Зеленським раніше сьогодні. З оприлюднених протокольних кадрів стає зрозуміло, що обидва готові обговорювати "хорошу новину". Український президент акцентував на темі ліцензії на ракети "Patriot".
Зеленський нагадав, що вже досягнуто домовленості на політичному рівні і що попереду переговори на технічному рівні, на яких будуть уточнені конкретні параметри та деталі реалізації цього зобов'язання.