Комісія з превенції та протидії корупції в парламенті дала зелене світло Законопроекту про внесення змін і доповнень до Закону про публічні підприємства. Ініціатива, внесена Анною Александровою від ГЕРБ-СДС та групою народних депутатів, пройшла перше читання за підтримки 12 голосів "за", тоді як семеро депутатів утрималися.
Законопроект представив Георгій Кристєв, також від ГЕРБ-СДС, який підкреслив двосторонній характер причин, що вимагають змін. "Через нього ми виконуємо вказівки, які отримали від Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у відповідь на заходи боротьби з корупцією та заохочення доброчесності на підприємствах. Таке зобов’язання ми взяли на себе і перед ЄП та Радою з затвердженням Плану відновлення та стійкості, маємо таку реформу закладену", пояснив депутат.
Детальне пояснення Кристєва розкрило ключові елементи пропонованої реформи. Для її успішного здійснення передбачається введення обов’язкової системи управління корупційним ризиком у державних підприємствах. Ця система охоплюватиме важливі аспекти, як-от підбір вищих посадовців, вжиття заходів для запобігання конфлікту інтересів, прийняття Кодексу етичної поведінки та введення службовця з питань доброчесності. Агенція публічних підприємств та контролю (АППК) візьме на себе нові обов’язки, пов’язані з прийняттям системи управління корупційним ризиком, а також з моніторингом її виконання. Крім того, АППК відповідатиме за прийняття Кодексу етичної поведінки осіб, які обіймають посади в публічних підприємствах. Законодавці передбачають тримісячний термін, що починається з дати набрання чинності законом, для приведення підзаконних нормативних актів у відповідність до нових положень. У рамках цього ж періоду АППК має розробити систему управління корупційним ризиком та Кодекс етичної поведінки.
У залі парламенту дебати щодо законопроекту розгорілися. Георгій Хрисимиров від "Відродження" висловив скептицизм щодо ефективності запропонованих заходів, стверджуючи, що вони є черговим прикладом виконання зобов’язань за Планом відновлення та стійкості, без реального вирішення проблеми з корупцією. "Ви введете в оману своїх партнерів тим, що робимо якісь зміни в напрямку боротьби з корупцією, ці зміни, я не думаю, що працюватимуть, вони є добрими побажаннями, як і абсолютно все, що робиться в цьому напрямку", зазначив Хрисимиров, додавши, що справжня боротьба з корупцією вимагає зміни цінностей та підходів, що починаються з верхівки.
Свілен Трифонов від ПП-ДБ звернув увагу на заходи з запобігання конфлікту інтересів, вказуючи, що існуючі положення в Законі про протидію корупції (ЗПК) є обов’язковими, хоча й не включені безпосередньо до законопроекту. На його думку, неясно, як процедури, закладені в проекті, сприятимуть ефективній боротьбі з корупцією.
Від Міністерства юстиції висловили підтримку законопроекту. Любомир Талев, директор дирекції в міністерстві, підкреслив, що "Введення службовця з питань доброчесності узгоджено та рекомендовано Комітетом з корпоративного управління ОЕСР". Він пояснив, що заходи протидії корупції, описані в ЗПК, стосуються посадових осіб, тоді як цей законопроект спрямований на контроль осіб у публічних підприємствах.