Політична криза, яка струсонула Сполучені Штати в 70-х роках, досягає своєї кульмінації з безпрецедентним рішенням чинного президента добровільно залишити свою посаду. Скандал "Уотергейт" стає поворотним моментом в американській політичній історії, демонструючи виняткову стійкість демократичних інституцій.
Початок драматичних подій покладено літом 1972 року, коли було здійснено нічне вторгнення до штаб-квартири Демократичної партії в комплексі "Уотергейт". Спочатку інцидент виглядає як звичайний злочин, але поступово розслідування розкриває масштабну систему незаконних дій, включаючи широкомасштабне стеження, саботаж і спроби приховати злочини з найвищих щаблів влади.
Ключовим моментом у розслідуванні є магнітофонні записи з Овального кабінету, які категорично доводять пряму обізнаність і участь президента Річарда Ніксона в спробах приховати злочин. Публікація цих доказів літом 1974 року завдає нищівного удару по його політичному авторитету та престижу.
Перелом настає, коли впливові політичні діячі, включаючи членів Республіканської партії, закликають Ніксона добровільно подати у відставку. Мета - уникнути принизливої процедури імпічменту, яка завдала б додаткової шкоди державним інституціям і національному престижу.
8 серпня 1974 року президент офіційно оголошує свою відставку - безпрецедентна подія в американській історії. Цей акт стає потужним символом верховенства закону і доказом того, що ніхто не стоїть над конституційними принципами, навіть найвищопосадовіший державний службовець.