Український уряд здійснив безпрецедентний крок наприкінці червня, ініціюючи офіційну процедуру виходу з Оттавської конвенції, яка досі забороняла виробництво та використання протипіхотних мін. Цей крок розглядається як критично важливий військовий хід у контексті поточного військового конфлікту з Російською Федерацією.
Провідні міжнародні інформаційні агентства, включаючи Reuters, аналізують мотиви за цим рішенням. Основна причина криється в необхідності ефективно сповільнити наступ російських військ шляхом посилення оборонних позицій уздовж лінії фронту.
Військові експерти підкреслюють серйозні виклики перед українською армією – обмежені постачання артилерійських систем і боєприпасів зі США, що додатково мотивує пошук альтернативних оборонних стратегій. Використання протипіхотних мін розглядається як потенційна стратегічна перевага.
Українські військовослужбовці безпосередньо коментують ситуацію, підкреслюючи, що російська сторона не дотримується міжнародних конвенцій. „Якщо ми замінуємо нашу територію, у нас буде шанс її утримати", заявляє солдат на ім'я Олексій, який пройшов лікування після інциденту з міною.
Незалежні аналітики підтверджують масштабне використання заборонених боєприпасів російською стороною. За експертними оцінками, близько 25% української території вже заміновано або містить невибухлі боєприпаси, що додатково ускладнює військову обстановку.
Військовий стратег Микола Бєлесков з Національного інституту стратегічних досліджень пояснює, що мінні системи винятково ефективні проти нових російських тактик, включаючи малі штурмові групи з мотоциклами.
29 червня народний депутат Роман Костенко офіційно оголосив про вихід з конвенції. Його колега, Федір Вениславський, доповнює, що українські виробники готові відновити виробництво протипіхотних засобів.
Рішення ставить серйозні питання щодо майбутнього міжнародного гуманітарного права під час збройних конфліктів.