21 січня Україна офіційно оголосила про запуск Brave1 Dataroom — захищеного цифрового середовища, розробленого спільно з американською технологічною компанією Palantir. Мета платформи — прискорити впровадження технологій зі штучним інтелектом для виявлення та знищення російських дронів, які використовуються у війні проти країни.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров підкреслив, що «штучний інтелект перетворюється на вирішальний фактор сучасного бойового поля». За його словами, першим завданням Dataroom буде «розробка автономних технологій для виявлення та перехоплення повітряних загроз — ключовий елемент для безпеки України».
Дані з фронту та штучний інтелект
Нова Dataroom, побудована на програмних рішеннях Palantir, вже містить великі бази візуальних і термічних даних різних повітряних об'єктів, включно з дронами типу «Шахед», які широко використовуються російськими силами під час атак на українські міста. Інформація зібрана з реальних бойових операцій і продовжуватиме розширюватися.
Луїс Мослі, виконавчий віцепрезидент Palantir у Великобританії та Європі, який координує проєкти компанії в Україні з 2022 року, визначив ініціативу як надання українським інженерам «доступу до провідного військового програмного забезпечення та унікальних бойових даних, які дають їм змогу створювати наступне покоління оборонних технологій, що базуються на алгоритмах».
Згідно з публікацією The Washington Post, стратегічна мета полягає в тому, щоб протягом шести місяців побудувати національну систему автономної протиповітряної оборони. Вона використовуватиме мільйони одиниць сенсорних і візуальних даних, накопичених під час чотирирічної війни, щоб навчати моделі штучного інтелекту, здатні передбачати російські удари та направляти дешеві перехоплювачі на цілі.
Зростаючі перегони з російським виробництвом
Програма стартує на тлі можливостей Росії, що швидко збільшуються, для виробництва дронів. Головнокомандувач Олександр Сирський сказав українському виданню LB.ua, що Москва виробляє близько 404 дронів типу «Шахед» на день, плануючи збільшити їх виробництво до 1000 одиниць на день.
За його словами, Росія вже використовує і нові версії з реактивними двигунами, названі «Герань-4» та «Герань-5», які досягають швидкості між 350 і 500 км/год — значно більше, ніж нинішні 180 км/год у моделях з гвинтовим двигуном. Це робить завдання з їх перехоплення набагато складнішим. Є також дані, що деякі з них обладнані ракетами «повітря-повітря», здатними вражати українські літаки.
Андрій Гриценюк, виконавчий директор Brave1, прокоментував The Washington Post, що кінцева мета проєкту — «зробити Україну непоборною», додавши: «Війна закінчиться, коли противник усвідомить, що його політичні цілі недосяжні».
Крок до автономної оборони
Brave1 Dataroom є важливим кроком до побудови безпечної інформаційної інфраструктури, у якій розробка ІІ-систем тісно пов'язана з перевіреними на полі бою даними. Оборонні компанії та інженери в Україні можуть подати заявку на доступ після проходження процедур сертифікації безпеки. У майбутньому проєкт може розширитися і дозволити обмін відпрацьованими на практиці алгоритмами з партнерськими державами.
За останніми даними, Україна вже виробляє близько 1500 FPV-дронів перехоплювачів на день (станом на початок січня). Крім того, країна представила і нову модель перехоплювача "Octopus", розроблену спільно з Великобританією. Він використовує алгоритми розпізнавання зображень, що дозволяє йому самостійно виявляти та атакувати цілі.