Чорна дата 18 липня 2012 року врізається в історію як день непоправної втрати і болю. Рівно о 17:17 аеропорт Сарафово став епіцентром брутального терористичного акту, який корінним чином змінив долі двох держав - Болгарії та Ізраїлю.
Терористична атака забрала життя шести невинних людей - п'ятьох ізраїльських туристів і одного болгарського громадянина. Загиблими були: Амір Менаше, Аліор Прайс, Іцик Коланги, Кохава Еріки, Маор Шаруш і Мустафа Кьосов.
Трагедія залишається глибокою раною в колективній пам'яті двох націй. Імена загиблих - символ безглуздої жорстокості і нелюдської природи тероризму. Кожен з них мав свої мрії, плани і очікування перед роковим моментом.
Пам'ять про цих невинних жертв продовжує бути живою. Їхні імена вписані не тільки в офіційні документи, але й у серця людей, які пам'ятають і сумують. Їхня втрата - це не просто статистика, а особиста трагедія для їхніх сімей і близьких.
Тринадцять років по тому біль від цього терористичного акту не стихає. Загиблі продовжують бути символом людської солідарності проти тероризму і нагадуванням, що життя крихке і непередбачуване.
Пам'ять про Аміра, Аліора, Іцика, Кохаву, Маора і Мустафу залишається живою - вони уособлення невинних жертв, полеглих у результаті безглуздого насильства.