Чи переросте житлова криза в Європі у нову форму соціального невдоволення?

30.07.2025 | Аналітика

Зростання орендних цін робить молодь та одинаків вразливою групою. Чи зможуть політики після виборів 2026 року запобігти суспільному вибуху?

Снимка от Hacienda La Jacaranda, Wikimedia Commons (CC BY-SA 3.0)

Чи переросте житлова криза в Європі у нову форму соціального невдоволення?

Останніми роками житлова криза в Європі посилюється — особливо у великих містах. Понад 10% домогосподарств ЄС витрачають більше 40% свого доходу на житло, а ціни на нерухомість з 2010 року зросли майже на 50%. Оренда також дорожчає двозначними темпами, ускладнюючи доступ до стабільного житла для молоді та одинаків.

Протести вже охопили Мадрид, Амстердам, Лісабон і Берлін. Спекуляції з нерухомістю, короткострокова оренда через платформи на кшталт Airbnb та дефіцит соціального житла підсилюють напругу. Усе це формує нову "житлову нерівність", яка вражає ціле покоління.

Як реагують інституції?

Іспанія інвестує 1,3 млрд євро у соціальне житло та обмежує короткострокову оренду. У Німеччині готують прискорений закон про будівництво ("Bau-Turbo"), щоб вирішити дефіцит у понад 800 000 помешкань. Єврокомісія та Європейський інвестбанк працюють над ініціативою Affordable Housing Initiative та інструментом InvestEU.

Однак багато заходів досі на рівні проєктів. Перевага інвестиційних фондів та слабка координація на місцях знижують ефективність зусиль.

Можливі сценарії до кінця 2026 року

Житлова політика стає випробуванням соціальної стійкості Європи. Вибори 2026 року у Німеччині, Франції та Нідерландах покажуть, чи стане ця проблема пріоритетною.

Дисклеймер: Ця стаття є аналітичним оглядом редакційної групи BurgasMedia та відображає думку експертної команди на основі поточних політичних, економічних і соціальних подій. Представлені висновки не є прогнозами чи фактичними твердженнями, а гіпотетичним аналізом можливих сценаріїв. Публікація не несе відповідальності за можливі розбіжності з майбутніми подіями і закликає читачів формувати власну думку на основі перевірених джерел.