У середині року, "15 червня", згідно з болгарською народною традицією, святкується "Видовдень" – день, присвячений відплаті та справедливості, коли, згідно з віруваннями, кожен отримує по заслугах за свої вчинки. Свято глибоко вкорінене в народній пам'яті й сприймається як час, коли відновлюється порушена справедливість.
Згідно з народними переказами, "Віда" є сестрою святих "Варфоломія" та "Єлисея". Вона ніколи не пропускала нагоди "побачити" шкоду, яку чинили ці двоє святих, і карала їх за неї. Звідси походить і популярний вислів "Настане час розплати" (буквально: "Прийде Видовдень") – попередження, що настане момент відплати, коли "кожен заплатить за свій гріх". Вважається, що навіть якщо правда забариться, вона неминуче прийде в цей день: "Господь зволікає, але не забуває!".
За традицією, на Видовдень не розпочинають жодної важкої роботи. Люди в минулому вірили, що, утримуючись від праці, вони вмилостивлять святих і захистять себе від "граду" та інших стихійних лих. Свято відзначається "15 червня" (або "28 червня за старим стилем") і пов'язане з легендами та переказами з язичницьких часів. У цю дату вшановують "Єлисея" (якого ще називають "Лісе"), "Варфоломія" та їхню сестру "Віду". День спрямований на захист від руйнівних природних явищ.
У народних уявленнях "15 червня" сприймається як "день Страшного суду", у який кожен очікує на свою відплату. Фігуру Віди часто порівнюють із римською богинею "Фемідою", яка відділяє правду від брехні. Століттями люди вірять, що навіть якщо земний суд помилиться, "настане час розплати", коли все впорядкується справедливим чином і кожен, хто згрішив, отримає своє покарання.
Окрім ідеї відплати, у Болгарії Видовдень тісно пов'язаний із "культом Сонця". Згідно з традицією, люди зустрічають сонячні промені на світанку, віблячи, що це принесе їм "здоров'я та силу". Молоді дівчата виносять одяг зі свого "посагу" і розвішують його на паркані, щоб він був освітлений сонцем і щоб "був помічений" хлопцями та сусідами.
Як і під час багатьох інших свят, на Видовдень виконуються "любовні ритуали" та ворожіння. Напередодні свята дівчата вмиваються т.зв. "видовенською водою" – зібраною з роси на рослинах. Вірили, що ця вода зробить їхнє волосся густішим, а обличчя – красивішими. Частина обрядовості пов'язана і з рослиною "очерет": відрізали три стебла, які називали іменами вподобаних хлопців. Згідно з повір'ям, до кінця року дівчина мала вийти заміж за того, чиє стебло виросте найвищим.