Секретні укази та чистки в армії: чи готує Ердоган Туреччину до конфлікту з Ізраїлем?

12.06.2026 | Міжнародні новини

Опозиційний сайт «Nordic Monitor» стверджує, що Анкара готується до можливого зіткнення з Ізраїлем, але ізраїльський експерт вбачає у кроках Ердогана передусім намагання посилити контроль над турецькою армією та запобігти новому перевороту.

Снимка от Russian Presidential Executive Office, Wikimedia Commons (CC BY 4.0)

Секретні укази Ердогана та чистки в армії: підготовка до конфлікту з Ізраїлем чи внутрішній контроль?

На тлі дедалі гострішої риторики президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана проти Ізраїлю та його твердження, що «ізраїльські удари по Сирії та Лівану становлять загрозу і для Туреччини», у медійному просторі з'явилися твердження, що Анкара готується до можливого військового зіткнення з єврейською державою. Сайт, пов'язаний з противниками турецького режиму, стверджує, що вжиті владою заходи вказують на такий сценарій, тоді як ізраїльський експерт більш обережний і вважає, що основною метою є посилення контролю над армією.

Турецький опозиціонер у вигнанні та журналіст Абдулла Бозкурт, засновник і головний редактор розслідувального сайту «Nordic Monitor», стверджує у своєму аналізі, що уряд Ердогана вживає серію дій, які, на його думку, свідчать про поступову підготовку до військового сценарію, в якому Ізраїль розглядається як основна потенційна мета майбутнього конфлікту. За його словами, хоча Анкара офіційно не оголосила Ізраїль ворогом, поєднання регуляторних змін, розширення надзвичайних повноважень президентської адміністрації, прискорений розвиток ракетних систем і дронів, а також посилення антиізраїльської риторики з боку високопоставлених турецьких представників свідчить про «концептуальний поворот», під час якого Ізраїль представляється як ключова загроза безпеці Туреччини.

Бозкурт підкреслює, що одним із найсуттєвіших елементів у цьому напрямку є президентський указ, що набув чинності у травні 2024 року, яким різко розширюються повноваження держави щодо мобілізації «цивільних ресурсів, приватних компаній, транспортних засобів та громадян зі спеціальними навичками» для потреб війни чи кризи. На його думку, нові правила дозволяють країні перейти в режим, близький до воєнного чи надзвичайного стану, навіть без формального оголошення війни, створюючи рамки для швидкого перенаправлення економічних і людських ресурсів на військові цілі.

У статті також нагадується, що після спроби державного перевороту 2016 року Ердоган провів масштабну «зачистку» у верхівці турецьких збройних сил. Тисячі офіцерів були звільнені або заарештовані, включно з багатьма, яких вважали «прозахідно» або «пронатівськи» налаштованими. За оцінкою Бозкурта, цей процес консолідував контроль президента над системою безпеки та значно звузив можливості для внутрішнього опору його стратегічним рішенням.

Паралельно з цим публікація наголошує, що протягом останніх років Туреччина поглибила контакти з рухом ХАМАС, дозволила його бойовикам діяти з турецької території і навіть надала турецьке громадянство деяким із них. Автор стверджує, що Анкара вжила заходів проти ізраїльської активності в країні, тоді як водночас «заплющує очі» на джихадистські структури та іранські мережі, що діють на турецькій землі.

Згідно з аналізом, якщо в майбутньому Ердоган вирішить піти на прямий військовий конфлікт з Ізраїлем, «найімовірнішим театром зіткнення» буде Сирія – місце, де турецькі та ізраїльські сили вже оперують в одній і тій самій географічній зоні з інтересами, що перетинаються. Бозкурт, однак, чітко зазначає, що не має доказів прийнятого Анкарою рішення розпочати війну, а бачить «лише комплекс ознак», які, на його думку, свідчать про підготовку та стратегічну зміну в оборонній політиці Туреччини.

У матеріалі робиться уточнення, що викладене є «аналізом та інтерпретацією» сайту «Nordic Monitor», асоційованого з турецькими журналістами у вигнанні та опонентами режиму, а не офіційною позицією турецького уряду. Водночас підкреслюється, що Ердоган продовжує підвищувати градус своїх висловлювань проти Ізраїлю, заявляючи, що його дії в Сирії та Лівані становлять «загрозу безпеці Туреччини».

Ізраїльський експерт з питань Туреччини, який побажав залишитися анонімним, прокоментував для «ynet», що, на його думку, «драматичні рішення» були прийняті головним чином з метою «посилення контролю над турецькою армією». Він зазначає, що «обґрунтування містяться в документі турецькою мовою, доданому до оригінальної статті, і ці рішення можна інтерпретувати також як превентивні заходи проти майбутньої спроби перевороту». За його словами, це ставить «діяльність армії під збільшувальне скло».

Експерт додає, що «коли ви берете останні події та вписуєте їх у цей сюжет, справді здається, ніби наближається щось дуже тривожне». Попри це він уточнює: «Хоча я вважаю загрозу суттєвою і реальною, цього разу вважаю, що стаття написана і з метою привернення уваги. Бозкурт та інші прихильники Фетхуллаха Гюлена, здається, намагаються знайти собі союзників тут, в Ізраїлі».