Сусіди в Непевності: Страхи Болгар та Європи у 2026 році

05.02.2026 | Аналітика

Що турбує нас найбільше? Війна – найбільший страх болгар, а кібератаки, дезінформація та особистий рівень життя також викликають занепокоєння. ЄС та його роль?

Снимка от Håkan Dahlström from Malmö, Sweden, Wikimedia Commons (CC BY 2.0)

5 лютого 2026 р. – Майже щодня ми дивуємося, що нас чекає. З такою кількістю викликів навколо, не дивно, що люди мають побоювання. Але що саме їх турбує найбільше?

Війни поблизу Дому

Виявляється, що найбільший страх болгар, як і більшості європейців, – це війна. П'ятдесят дев'ять відсотків з нас стурбовані збройними конфліктами поблизу європейських кордонів. Для порівняння, середній відсоток для Європейського Союзу ще вищий – 72%. Ця цифра показує, що проблема з війною є основною турботою для всіх нас, не тільки для Болгарії.

Чому війна така страшна? Що саме змушує нас боятися? Відповіді, ймовірно, багатошарові. Мова йде не лише про пряму військову загрозу, але й про нестабільність, кризу біженців та економічні наслідки, які часто слідують після військових дій.

Ще загрози на горизонті

Крім воєн, є й інші причини для занепокоєння. Тероризм, кібератаки та неконтрольована міграція також є серед основних загроз, які турбують людей. Залежність від зовнішніх постачальників енергії, а також питання оборонних спроможностей країн також викликають тривогу.

Але чекайте, є ще! Дезінформація, зовнішній вплив на вибори та мова ненависті додатково ускладнюють картину. Додавши поляризацію думок, захист особистих даних і свободу слова, виявляється, що перед нами стоїть комплексний набір викликів.

ЄС – надія чи щось інше?

Що думають люди про Європейський Союз? Більше половини болгар (54%) вважають, що ЄС має відігравати важливішу роль під час криз та загроз безпеці. Значна частина опитаних (80%) вважає, що європейські країни мають бути більш об'єднаними. Це сильний сигнал для потреби у співпраці та солідарності у важкі часи.

Членство Болгарії в ЄС оцінено позитивно майже половиною болгар (46%). Цікаво, що майже стільки ж людей (47%) мають позитивне уявлення про саму організацію. Чи цього достатньо, щоб подолати нинішні виклики? І що має зробити ЄС, щоб відповісти на очікування?

Особистий стандарт – майбутнє неясне

А що чекають болгари для свого особистого стандарту життя? Досить велика частина опитаних (41%) припускають, що він залишиться незмінним. Близько третини передбачають погіршення, що досить тривожно. Є й оптимісти – близько 15% сподіваються на покращення. Але які фактори визначатимуть майбутнє? Інфляція, економічний спад, політична нестабільність – всі вони можуть вплинути.

Поставимо собі питання: Як ми можемо бути впевнені, в якому напрямку йдемо? Нелегко. Відповіді неоднозначні. Реальність складна і непередбачувана. Вважаю, що важливо звертати увагу на ці питання. Чи готові ми до того, що нас чекає?