Суддя Цвєтко Лазаров, кандидат у члени Вищої судової ради (ВСР) від парламентської квоти, у вівторок заявив правовій комісії Народних зборів, що рада мусить захищати незалежність магістратів. Серед його пропозицій — чіткий порядок дій, коли надходять сигнали про тиск, реєстр порушень і покарань магістратів та незалежний аудит системи випадкового розподілу справ.
У понеділок, у перший день слухань, перед комісією постали перші четверо кандидатів. Усі вони претендують на місця в Суддівській колегії. У вівторок триває другий день. Кандидатів від парламентської квоти 20. Графік, який комісія затвердила заздалегідь, розрахований з 2 по 6 листопада. Слухання транслюють наживо на сайтах Народних зборів і БТА.
З чого все почалося: Правнича комісія заслухала перших чотирьох кандидатів до ВСС від квоти парламенту
З 2008 року Лазаров — суддя Софійського апеляційного суду. Раніше він очолював районний суд у Сливниці й був суддею кримінального відділення Софійського окружного суду. У 2001 році він працював асистентом за сумісництвом з трудового права на кафедрі цивільно-правових наук юридичного факультету Софійського університету імені Святого Климента Охридського. З 2024 року він асистент за сумісництвом з цивільного процесуального права на кафедрі приватноправових наук юридичного факультету УНСС.
Кандидатуру Лазарова самостійно висунув Румен Міланов, депутат від «Прогресивної Болгарії». Міланов заявив, що пропонує незалежного магістрата, а не людину, яка виконуватиме політичні замовлення у ВСР. За його оцінкою, Лазаров повністю відповідає критерію доброчесності. Міланов сказав, що Лазаров показав незалежність, стійкість і характер, який витримує тиск.
Свою концепцію Лазаров будує на захисті незалежності судової влади та на доборі кадрів до системи. За його словами, не можна допускати жодного впливу чи тиску на внутрішнє переконання магістратів. Він запропонує чіткі правила: як ВСР діятиме, коли надходять сигнали про тиск на магістратів, і як спілкуватиметься з прокуратурою та з Інспекторатом при ВСР. Реєстр порушень і покарань міститиме публічну інформацію.
На думку Лазарова, Закон про судову владу треба змінити в частині кадрової політики та конкурсів. У кожному конкурсі мають брати участь щонайменше двоє кандидатів. Це стосується й конкурсів на голів Верховного касаційного та Верховного адміністративного судів, і на генпрокурора. Найслабше місце в кар'єрному зростанні він бачить в оцінюванні письмового іспиту. Він вважає, що співбесіду треба повернути.
На запитання від «Прогресивної Болгарії» суддя відповів, що критикувати суди можна після ухвалення судового акта, але не доти, доки триває розгляд справи. Скандування перед будівлею суду, особливо біля малих судів, він назвав формою тиску.
У «Продовжуємо зміни» його спитали, як би він обирав генпрокурора. Лазаров сказав, що перевірятиме кар'єру кандидата: які акти той вносив і чим вони закінчилися. Також дивитиметься, скільки кримінальних проваджень закрито і скільки було виправдувальних вироків, за якими держава мусила виплачувати відшкодування. Закриття спеціалізованого правосуддя він схвалив, бо, на його думку, воно стало квазіправосуддям.
Від «Відродження» його запитали про незалежний аудит випадкового розподілу. Лазаров відповів, що електронна система дає величезні гарантії, але аудит потрібен, щоб повернути довіру суспільства. ДПС запитань не ставила, як і досі жодному з кандидатів.
Міланов розповів і про випадок у квітні 2017 року. За його словами, Мартін Божанов спробував грубо втрутитися в справу, де доповідачем був Лазаров, бо був невдоволений процесом і експертизами. Божанов демонстративно заявив, що цей склад суду не розглядатиме його справ. Його адвокати подали копії підроблених документів і попросили відвести склад суду. Даних про те, що проти Божанова висували звинувачення, немає.
За цією розповіддю, Лазаров повідомив про все голову суду й попросив допомоги у відповідних органів. Ті відвели цих людей давати пояснення. У травні 2017 року Лазаров звернувся до генпрокурора, а 2020 року Суддівська колегія ВСР заслухала його у цій справі.