Москва повідомила про атаки безпілотників та спроби ураження комунікаційної та виборної інфраструктури в останній день триденного голосування за новий 450-місцевий склад Державної думи Росії. Вибори до нового парламенту проходять з 18 по 20 вересня.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова звинуватила Україну в тому, що вона діє як інструмент НАТО у своїх спробах вплинути на парламентські вибори в Росії. Вона пов'язала зростання напруженості навколо голосування з інформацією про атаки дронів та удари по комунікаційній та виборній інфраструктурі. За словами представниці російського зовнішньополітичного відомства, голосування є надзвичайно важливим саме в цих "турбулентних умовах". Головний меседж Захарової полягає в тому, що "майбутнє країни залежить від особистої відповідальності та громадянської активності".
Наприкінці кампанії Захарова розкритикувала заклики до протесного голосування, оскільки, на її думку, така модель розмиває особисту відповідальність кожного виборця. Вона закликала російських громадян підтримувати кандидатів, від яких згодом можна буде вимагати звітності за їхню діяльність. У своїх заявах вона торкнулася і особистої теми, стверджуючи, що її родина завжди жила і продовжуватиме жити в Росії, пов'язуючи це з відповідальністю за майбутнє держави. За її словами, вибори — це не просто абстрактний процес, а рішення, які безпосередньо впливають на спосіб життя громадян та їхніх родин.
Безпека виборчого процесу стала об'єктом серйозних коментарів. Захарова висловила підтримку працівникам регіональних виборчих комісій, які продовжують свою роботу попри ризики, тоді як у цих районах повідомляється про атаки безпілотників. У другий день виборів російська влада повідомила про кібератаки, спрямовані проти систем електронного голосування та комунікаційної інфраструктури. Президент Володимир Путін також звинуватив Україну у спробах перервати голосування, хоча медіа зауважили, що для цього конкретного звинувачення не було представлено публічних доказів.
Напруженість загострилася після масованої української атаки дронів на російську територію, що призвело до помітних подій у Москві. За російськими даними, було задіяно понад 1600 безпілотних апаратів, сотні з яких були спрямовані на район Москви. Україна підтвердила проведення великої повітряної операції, спрямованої на нафтову та логістичну інфраструктуру, тоді як Москва інтерпретує ці дії як спробу порушити виборчий процес. Мета цих атак залишається предметом протилежних позицій обох сторін.
Захарова заявила, що українська влада є "основним інструментом" НАТО в діях проти виборів. Це є частиною ширшої позиції Москви, яка часто розглядає конфлікт та відносини із Заходом як масштабне протистояння між Росією та НАТО. Сторони Альянсу та Київ відкидають ці твердження, заявляючи, що західні держави не ведуть війну через Україну. Тому заяви Захарової розглядаються як офіційна російська політична позиція, а не як незалежно встановлений факт.
Це перші вибори до Державної думи з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року. Виборчий процес охоплює такі параметри:
- Близько 111 млн осіб мають право голосу; 225 депутатів обираються за партійними списками;Решта 225 депутатів обираються в одномандатних округах.
Голосування проходить у вкрай обмеженому політичному середовищі. За даними медіа, значна частина антивоєнних кандидатів не була допущена до виборів, а Росія не запросила спостерігачів ОБСЄ. Водночас голосування організовується і на окупованих українських територіях, що, за словами України та ЄС, є незаконним.