Росія завдає ударів по ядерних об'єктах: небезпечна ескалація, яка підриває європейську безпеку! Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що три ключові українські атомні електростанції – Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська – були змушені терміново зменшити виробництво електроенергії.
Причина – чергова серія навмисних ударів Росії по електропереносній інфраструктурі, включаючи підстанції, які живлять реактори. Втрата високовольтних ліній веде до автоматичного переходу на нижчу потужність – єдиний захід, який може запобігти аварії в умовах нестабільного зовнішнього живлення.
Згідно з низкою міжнародних та українських аналітиків, останні атаки окреслюють чітку модель ескалації, за якої критична енергетична інфраструктура та об'єкти в безпосередній близькості до АЕС перетворюються на ціль. Таким чином, Росія систематично підвищує ризик ядерної аварії, яка б мала транскордонний характер і зачепила б усю Європу.
Експерти підкреслюють, що атакування підстанцій та вузлових точок навколо АЕС – це не просто військовий акт, а стратегія дестабілізації, яка має на меті поставити Україну під тиск через загрозу потенційної радіаційної катастрофи.
Зменшення потужності трьох атомних електростанцій одночасно є безпрецедентним у ході повномасштабної війни.
Хронологія російських ударів по українських АЕС (2024–2025)
Атаки на українські атомні електростанції вже не є окремими інцидентами, а послідовною практикою. МАГАТЕ неодноразово попереджає, що кожне попадання, навіть на допоміжну інфраструктуру, збільшує ризик аварії.
Хоча перші атаки почалися ще у 2022 році, саме 2024 та 2025 роки відмічають найгострішу та системну ескалацію.
2024 р.
7 квітня 2024 – Удари дронами по Запорізькій АЕС
МАГАТЕ підтверджує поразку території станції, включаючи купол 6-го реактора. Це перше пряме попадання по реакторній інфраструктурі з 2022 р.
2 вересня 2024 – ЗАЕС з однією зовнішньою лінією, що залишилась
Російський обстріл пошкоджує високовольтні споруди, залишаючи станцію з мінімальним живленням – ситуація, яку МАГАТЕ визначає як "надзвичайно небезпечну".
Листопад 2024 – Вимкнено реактор та примусове зменшення потужності
Після комбінованого ракетно-дронового удару Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська АЕС знижують виробництво, а один реактор на Рівненській АЕС виключено з мережі як захисний захід.
2025 р.
14 лютого 2025 – Дрон вдаряє по захисному саркофагу Чорнобиля
Російський дрон вражає конструкцію "New Safe Confinement", пробиваючи понад 300 отворів та викликаючи пожежу. МАГАТЕ повідомляє, що радіаційний фон залишається стабільним, але експерти попереджають про довгострокові структурні ризики.
Президент Володимир Зеленський реагує гостро: "Удар по Чорнобилю – це не просто атака на український об'єкт, це атака на глобальну безпеку. Цей саркофаг – щит для всього світу. Росія свідомо грає з речами, з якими не можна грати".
Весна–літо 2025 – Артилерійські удари навколо ЗАЕС
МАГАТЕ доповідає про постійний обстріл, чорний дим та пошкодження споруд. Станція кілька разів залишається без зовнішнього живлення та переходить в аварійний режим.
7–8 листопада 2025 – Удари по підстанціях живлення
Ключові підстанції, пов'язані з Хмельницькою та Рівненською АЕС, серйозно пошкоджені. Обидві станції змушені зменшити потужність, доки не буде відновлено електропереносну лінію.
19 листопада 2025 – Новий масований удар, три АЕС знижують потужність терміново
Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська АЕС знову втрачають частину своїх високовольтних ліній. Чотири реактори знижують потужність, щоб уникнути аварійного вимкнення.
Вперше в історії цивільної атомної енергетики ядерні об'єкти перетворюються на системну військову ціль. Прямі попадання – особливо в Чорнобиль та Запорізьку АЕС – перевищують всі попередні уявлення про допустимий ризик і ставлять під сумнів глобальну здатність гарантувати ядерну безпеку в умовах війни.
МАГАТЕ неодноразово наполягає на "ядерній безпечній зоні", але Росія продовжує мілітаризувати та обстрілювати території навколо АЕС.
Кожен наступний удар збільшує ймовірність інциденту, який торкнеться не лише України, а й усієї Європи. І якщо міжнародна спільнота не відреагує рішуче, наступне попередження може вже бути запізно.