У безпрецедентній економічній ініціативі прем'єр-міністр Франції Франсуа Байру розпочав масштабну дискусію про національні свята та їх економічну цінність. Його пропозиція про скасування двох значущих свят - Великоднього понеділка та 8 травня - викликала гострі політичні дебати та сильний суспільний резонанс.
Байру відверто охарактеризував поточну фінансову ситуацію як критичну, використовуючи драматичну метафору, що держава знаходиться "на смертельній грані" через тиск величезного державного боргу. За його розрахунками, кожної секунди держава накопичує додаткові 5000 євро зобов'язань, що робить запропоновані заходи вкрай необхідними.
Економічна стратегія включає кілька ключових елементів: заморожування державних витрат, скасування податкових пільг для заможних громадян і скорочення державного адміністративного апарату. Паралельно з цим уряд планує збільшення оборонного бюджету на 3,5 мільярда євро в наступному році.
Скасування Великоднього понеділка, який, на думку Байру, "не має релігійного значення", розглядається як символічний жест у напрямку підвищення національної продуктивності. Прем'єр-міністр підкреслив, що всі громадяни повинні працювати більше і ефективніше.
Політична реакція була негайною і гострою. Крайня права партія "Національне об'єднання" визначила пропозицію як атаку на французьку історію і робочі права. Лідер "Зелених" Марін Тонделье висловила жаль з приводу втрати пам'ятного дня, пов'язаного з перемогою над нацизмом.
Однак Байру залишився непохитним, визначаючи свій план як "елементарну арифметику". Уряд ставить перед собою амбітну мету - знизити бюджетний дефіцит з 5,8% до менше 4,6% в наступному році і до менше 3% до 2029 року.
Політична ситуація вкрай нестабільна. Байру, який зайняв посаду в грудні після короткого правління Мішеля Барньє, ризикує отримати вотум недовіри. Опозиційні партії, такі як "Непокорена Франція" і "Національне об'єднання", вже погрожують викликати урядову кризу.
Президент Еммануель Макрон, чий рейтинг нижче 25%, стикається з серйозним політичним викликом. У разі провалу уряду він буде змушений призначити нового прем'єр-міністра або технократичний уряд, що додатково ускладнює політичну конфігурацію.
Запропоновані заходи є спробою радикальної реструктуризації французької економіки в період виняткової фінансової невизначеності. Байру вирішив продовжувати свій курс "незважаючи на ризик", демонструючи політичну сміливість в умовах глибокої парламентської фрагментації.
Кінцевий результат цієї сміливої економічної стратегії залишається невизначеним, але одне беззаперечно - французька політична сцена переживає один з найбільш динамічних періодів у своїй сучасній історії.