Очікується, що в найближчі дні президент Румен Радев вручить перший дослідницький мандат на формування уряду, при цьому глава держави вже заявив, що це станеться після Нового року, після завершення консультацій з парламентськими групами у 51-му Народному зібранні, проведених після відставки уряду з прем'єр-міністром Росеном Желязковим.
Перший дослідницький мандат згідно з Конституцією має бути наданий найбільшій парламентській силі, якою в нинішньому складі Народного зібрання є коаліція ГЕРБ – СДС.
Згідно з положеннями Основного закону, після того, як Рада міністрів подає у відставку, президент зобов'язаний розпочати нову процедуру вручення дослідницьких мандатів на формування уряду. Конституція передбачає, що глава держави після проведених консультацій доручає формування уряду кандидату на посаду прем'єр-міністра, висунутому найбільшою парламентською групою.
Якщо протягом семи днів цей кандидат не запропонує склад Ради міністрів, президент покладає реалізацію мандата на кандидата на посаду прем'єр-міністра, призначеного другою за величиною парламентською групою.
У разі невдалої спроби і другого мандата, протягом нового тижневого терміну глава держави переносить відповідальність на наступну парламентську групу, яка повинна висунути кандидата на посаду прем'єр-міністра.
Якщо якийсь із трьох дослідницьких мандатів буде успішно виконаний, президент вносить до Народного зібрання пропозицію обраного кандидата на посаду прем'єр-міністра на голосування разом зі складом уряду.
За відсутності згоди на постійний уряд глава держави після нових консультацій з парламентськими групами та за пропозицією кандидата на посаду службового прем'єр-міністра призначає службовий уряд та призначає дострокові парламентські вибори протягом двох місяців.
Консультації президента з представленими в парламенті силами розпочалися 15 грудня. У перший день переговорів з групами ГЕРБ – СДС та «Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія» (ПП–ДБ) у центрі уваги були проект бюджету на 2026 рік, можливі зміни до Виборчого кодексу та тема ймовірного політичного проекту президента.
ГЕРБ – СДС закликала главу держави визначити дату дострокових виборів і наполягала на його участі в них з власним політичним проектом, аргументуючи це тим, що, на їхню думку, «Радев часто створював політичні проекти». Під час зустрічі голова ДСБ Атанас Атанасов попросив президента чітко заявити, чи буде він робити свій політичний проект і чи має намір балотуватися на майбутніх парламентських виборах.
Він також поставив питання: «З ким ми зараз розмовляємо – з президентом чи з конкурентом», поставивши під сумнів роль глави держави в майбутній передвиборчій кампанії.
Румен Радев зі свого боку підкреслив, що особисто не говорить про політичний проект, хоча «про нього роками безперервно говорять і натякають» на такий, і закликав учасників переговорів не перетворювати консультації на «передвиборчу кампанію».
На другий день консультацій глава держави розмовляв з представниками парламентських груп «Відродження» та «ДПС – Новий початок». І тоді основними темами були бюджет, виборчі зміни та майбутнє нинішнього парламенту.
Лідер «Відродження» та голова парламентської групи Костадін Костадінов визначив ситуацію в країні як «досить складну» та підкреслив, що для його формації вона є «кризовою». «Ми вважаємо, що нам більше нема чого втрачати час – чим швидше прийдуть нові вибори, тим краще», – заявив Костадінов.
З «Відродження» критикують так званий продовжуючий бюджет і наполягають на новому бюджеті без закладених боргів і з урізаними витратами, не сприймаючи й ідею зручного кандидата на посаду службового прем'єр-міністра з «домової книги».
Від парламентської групи «ДПС – Новий початок» заступник голови Йордан Цонев заявив, що рух підтримав би продовжуючий бюджет, якщо це буде воля більшості політичних сил, хоча принципово виступають за регулярний бюджет. За його словами, продовжуючий бюджет не дає можливості для адекватного захисту великих соціальних груп.
На третій день переговорів з президентською інституцією акценти знову були поставлені на бюджет на наступний рік та на ймовірні зміни у виборчому законодавстві. Глава держави провів зустрічі з представниками парламентських груп «БСП – Об’єднані ліві» та «Є такий народ» (ІТН).
Голова БСП та віце-прем'єр у відставці Атанас Зафіров заявив, що «незрілість політичної системи та партійний егоїзм» призвели до втрати легітимності управління та висловив здивування «нерозумінням очікувань болгарського суспільства». Він підкреслив, що в державному плані БСП задоволена своєю участю в управлінні, але відзначив важку політичну ціну.
Перед президентом представники «Є такий народ» заявили, що підтримали внесення «старого» проекту бюджету для розгляду в залі пленарних засідань, щоб стало зрозуміло всім болгарським громадянам, які політичні сили проти нього. «Ми підтримали «старий» бюджет, щоб він потрапив на обговорення в залі пленарних засідань, щоб було зрозуміло всім болгарським громадянам, хто проти нього», – сказав Тошко Йорданов.
18 грудня консультації продовжилися з парламентськими групами «Альянс за права та свободи» (АПС) та «Мораль, єдність, честь» (МЕЧ). З ними президент обговорив можливу дату виборів, необхідність змін до Виборчого кодексу та потенціал для нової управлінської конфігурації в рамках 51-го Народного зібрання.
Румен Радев знову підняв тему бюджету, зазначивши, що для людей поза парламентом залишається «загадкою», що саме сталося з фінансовою рамкою на наступний рік.
Представник МЕЧ Радостін Васілєв зазначив, що лютий не є відповідним місяцем для проведення дострокового голосування, і глава держави заявив, що розуміє та підтримує викладені аргументи. Васілєв прокоментував, що якщо партія отримає третій мандат, то «затримає його технічно», щоб вибори могли відбутися в місяць з меншою ймовірністю снігопадів та легшою логістикою.
В останній день консультацій президент зустрівся і з найменшою представленою в парламенті партією – «Велич». Її лідер Івелін Михайлов визначив це Народне зібрання як «абсолютно нелегітимне ще з його старту» через твердження про маніпуляції на останніх виборах і «підміну волі людей».
Михайлов заявив, що його формація наполягає на проведенні дострокових виборів у лютому-березні, введенні машинного голосування з друком контрольної квитанції та забезпеченні щонайменше 13 000 членів виборчих комісій.