Лондонська поліція вжила масштабних дій проти про-палестинських демонстрантів, які організували серію провокаційних протестів у британській столиці. Через години після офіційного оголошення Palestine Action терористичною організацією, активісти викликали значні порушення громадського порядку.
Близько 20 демонстрантів були затримані перед будівлею парламенту, протестуючи проти рішення британського уряду. Вони несли провокаційні плакати з написами "Виступаю проти геноциду" і скандували гасла на підтримку палестинської справи.
Паралельно з цими подіями, п'ятеро активістів з іншої організації - Youth Demand, викликали серйозні порушення під час традиційного Pride-параду. Вони заблокували рух, прив'язавшись до вантажівки технологічної компанії CISCO і облили її червоною фарбою, стверджуючи, що компанія підтримує військові операції.
Драматичні події стали результатом офіційної класифікації Palestine Action як терористичної організації - рішення, яке було підтримане Палатою громад і Палатою лордів. Нові законодавчі положення передбачають суворі покарання - до 14 років в'язниці - за членство або підтримку організації.
Серед затриманих були активісти, які відкрито критикували британську владу, називаючи її "ляльками сіоністської держави". Одна з затриманих жінок продовжувала скандувати гасла про свободу і права палестинського народу навіть під час арешту.
Інцидент з CISCO був особливо показовим - активісти з Youth Demand звинуватили компанію в наданні комунікаційних технологій, які, на їхню думку, полегшують "масові вбивства палестинців".
Поліційні дії були винятково рішучими. Співробітники швидко і ефективно припинили протести, використовуючи стандартні процедури для придушення громадських заворушень. Демонстранти були швидко видалені з місця протесту, деякі були скуті наручниками.
Цей день чітко показав зростаюче політичне напруження навколо палестинського питання у Великій Британії і готовність влади вжити жорстких заходів проти дій, які вони визначають як загрозу громадському порядку.
Події викликали широкий суспільний резонанс і дискусії про межі протестної діяльності, свободу вираження та міжнародну політику щодо конфлікту на Близькому Сході.