Необхідне переосмислення практик у болгарській судовій системі, особливо в Конституційному суді, щоб гарантувати рівноправність громадян Болгарії з тими, що в інших європейських країнах. Цю точку зору висловив Теодор Славов, програмний директор Болгарського інституту правових ініціатив, в інтерв'ю для БТА.
Славов є модератором міжнародної конференції, присвяченої правам ЛГБТІК+ людей в Європі. Захід проходить сьогодні у Французькому інституті в столиці. Учасники збираються в обстановці підвищеного інтересу до проблем прав людини в Болгарії та Європі.
Форум має важливе значення, оскільки надає міжнародний погляд на ситуацію та аналізує болгарський контекст у контексті стандартів верховенства права, прав людини та становища ЛГБТІК+ людей у Болгарії, підкреслив Славов. За його словами, ситуація погіршується, враховуючи нормативну базу та практику судів і Конституційного суду, які не відповідають рішенням Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини. Очевидно зростаюча напруга, яка відчувається в коридорах Інституту.
Не йдеться про насаджування пропаганди або ідеологізацію дітей чи інших людей, а про вирішення конкретних проблем людей, які є реальною частиною повсякденного життя, сказав Славов. Він навів як приклад питання, пов'язані з охороною здоров'я людей в одностатевих парах, включно з їхніми дітьми, спадкуванням та соціальним захистом. Чути шепіт схвалення з боку присутніх, які явно вважають ці питання нагальними.
Один із важливих аспектів, які обговорюються на сьогоднішньому форумі, - це зв'язок між суспільними настроями, пов'язаними з прийняттям певних прав, і нормативною базою, яка постійно змінюється, зазначив Славов. В Європі ситуація неоднорідна - є країни, як-от Латвія, де судова влада більш прогресивна в гарантуванні прав ЛГБТІК+ людей, перш ніж суспільство їх повністю сприйняло або виникли якісь побоювання з цього питання, тоді як в інших країнах прогрес повільніший, прокоментував аналітик.
Він акцентував увагу на категоричній позиції Європейської комісії, Суду ЄС та Європейського суду з прав людини, що держава не може відбирати права, гарантовані в іншій державі, коли йдеться про людей з різною сексуальною орієнтацією. "Те, що ми повинні зробити, - це дотримуватися застосовного європейського права," заявив Теодор Славов. На його думку, однак, це не відбувається переважно через політичний дискурс у Болгарії. На думку політолога, подібна мова ненависті, подібні сценарії та стратегії для розділення суспільства, для створення штучних ворогів та для нагнітання ненависті до різних, є частиною мережі зовнішнього впливу, які мають на меті дестабілізацію європейських суспільств. Чути напружену тишу, поки ці слова обходять залу. Болгарія, підкреслив Славов, вразлива до таких впливів, які використовуються не тільки у нас, а й у США та інших західних державах. Різниця, однак, полягає в тому, що там інституції та громадянське суспільство більш підготовлені до відповіді на подібні атаки.
Славов додав, що певні політичні сили в країні експлуатують суспільну напругу, нагнітаючи її з метою отримання політичних дивідендів. "Але це дуже короткострокова стратегія, яка в довгостроковій перспективі веде до ще більшої недовіри, включно з партіями, які заохочують мову ненависті," сказав Славов.