Турський політичний ландшафт був потрясений судовим рішенням, яке поставило під сумнів демократичні принципи в країні. Екрем Імамоглу, відомий опозиційний лідер і колишній мер Стамбула, отримав вирок до одного року і восьми місяців в'язниці за заяви, визначені як образа державного службовця.
Судовий процес, який викликав широкий суспільний резонанс, був пов'язаний з конкретними звинуваченнями в "публічній образі державного службовця при виконанні службових обов'язків". Конкретним приводом були висловлювання Імамоглу на адресу головного прокурора Стамбула Акина Гюрлека.
Під час судового засідання були присутні низка значущих політичних діячів, зокрема адвокат прокурора, сам Імамоглу, голова опозиційної Народно-республіканської партії Озгюр Озел, регіональний партійний лідер Озгюр Челик, дружина підсудного, а також інші мери та депутати.
Прокуратура спочатку запросила значно важчий вирок - від 2 років і 8 місяців до 7 років і 4 місяців. Остаточний вирок, однак, був диференційований: суд виправдав його за звинуваченням у "підбурюванні людей, які брали участь у боротьбі з тероризмом", але засудив на 1 рік, 5 місяців і 15 днів за образу та додаткові 2 місяці і 15 днів за погрозу.
Політичний контекст справи вкрай напружений. Імамоглу розглядається як основний політичний опонент президента Реджепа Таїпа Ердогана і був затриманий 19 березня за звинуваченнями в корупції. 23 березня суд продовжив його затримання, а міська рада Стамбула відсторонила його від посади.
Затримання викликало масштабні протести, які визначаються як найзначніші громадянські демонстрації в Туреччині з 2013 року. Політична спільнота розділена щодо справи, і багато хто вбачає в ній спробу політичного переслідування.
Додаткове ускладнення становить анулювання університетського диплома Імамоглу в березні, що заважає йому балотуватися на президентських виборах у 2028 році. Незважаючи на це, він вже є офіційним кандидатом від основної опозиційної Народно-республіканської партії.
Вирок ставить серйозні питання щодо свободи вираження та політичних свобод у сучасній Туреччині, і міжнародна спільнота слідкує за розвитком справи з підвищеною увагою.