Народні збори Болгарії відхилили зміни до закону про кібербезпеку, які внесло «Відродження». Партія хотіла, щоб держава обмежувала технології лише як крайній захід, коли доведено високий ризик.
Проти проєкту проголосували 132 депутати від «Прогресивної Болгарії», ДПС, «Демократичної Болгарії» та один депутат від ГЕРБ-СДС. «За» були 10 депутатів, усі з авторів законопроєкту. Ще 11 утрималися: фракція ГЕРБ-СДС і один депутат від «Продовжуємо зміни».
Законопроєкт додавав до статті 27 нову частину. Якщо виявлено високий ризик для кібербезпеки, фірми й установи, які працюють з інформаційними та комунікаційними технологіями, самі вживають заходів, щоб його зменшити. Строк на це визначає Рада міністрів своїм актом залежно від виду й рівня ризику.
У поясненні до законопроєкту «Відродження» пише, що швидка цифровізація посилює залежність від цих технологій. За словами авторів, чинний закон дозволяє надто широко обмежувати технології. Через це правила стають нечіткими, бізнес витрачає більше, а конкуренція та інновації опиняються під ризиком. Автори хотіли, щоб заходи визначали після оцінки ризику й щоб вони відповідали обставинам.
Наразі Рада з кібербезпеки на основі отриманої інформації вносить до Ради міністрів обґрунтовану пропозицію. Уряд може ухвалити постанову, яка обмежує використання конкретних технологій або важливих ланцюгів постачання таких послуг і продуктів. Для цього він не повинен порушувати обов’язкові норми права ЄС і болгарських законів та суперечити загальним оцінкам ризиків у ЄС.
Георгі Григоров заявив, що «Прогресивна Болгарія» не підтримає проєкт. За його словами, зміни прибирають єдину гарантію цифрової незалежності Болгарії. Він пояснив, що головна зміна — зникає найсильніший захід, який дозволяє європейська директива. Через це, на його думку, кібербезпека країни слабшає.
Цончо Ганєв із «Відродження» захищав проєкт. Він сказав, що той вводить обов’язкову оцінку від Ради з безпеки. Якщо ризик виявлять, заходи були б відповідними, а не «під одним знаменником» для всіх випадків. Ганєв вважає, що чинні правила шкодять болгарському бізнесу та інтересам і позбавляють китайські компанії можливості продавати обладнання в Болгарії.
За словами Ганєва, бізнес стверджує, що заміна нинішнього обладнання коштуватиме понад 2 млрд, але валюту він не уточнив. Більшу частину цього обладнання, за його словами, постачали китайські компанії. Ганєв також сказав, що очільники влади на зустрічах заявляли про намір вивести відносини з Китаєм на новий етап. А відхиливши проєкт, вони обмежують китайські інвестиції, насамперед у телекомунікаціях.
Божидар Божанов із «Демократичної Болгарії» з парламентської трибуни звинуватив авторів проєкту в лобізмі на користь однієї-двох китайських компаній. Він заперечив, що продаж обладнання — це інвестиція. Також нагадав, що європейська директива має на меті зменшити ризики.